Page 34 - 4929

втілюється діяльність людей, їхні економічні, політичні, культурні зв’язки і відно-
сини. Історичний процес – послідовна низка змінюваних одна одну подій, у яких
проявляється діяльність багатьох поколінь людей.
Оскільки історичний процес проходить безпосередньо через людську діяль-
ність, то на нього мають вплив різні чинники. Так, французький філософ і соціо-
лог Монтеск’є (1689-1755) вважав, що хід історії визначає географічне середови-
ще, а точніше, клімат. Надто суворі умови не сприяють активізації людей, а помі-
рні дають поштовх до дій. Діяльність залежить від форм людського спілкування,
від характеру соціальних відносин. Кожна людина, кожне покоління входить у
процеси життєдіяльності за умов наявності певного стану та рівня соціальної
культури. Діяльність людини значною мірою опосередковується усвідомленням
значення культури, соціальних традицій та надбань. Сьогодні визначають вплив
на історію таких чинників як національний характер, менталітет народу та ін.
2. При підготовці до питання постарайтесь зрозуміти важливість для соціаль-
ної філософії визначення рушійних сил та суб’єктів історичного процесу. Основ-
ними рушійними силами соціального розвитку слід вважати потреби, інтереси,
цінності. Суб’єктами творення, розвитку суспільства виступають маси, окремі по-
статі. Існують два хибні підходи до природи історичного процесу – фаталізм та
волюнтаризм. Фаталізм – це філософські погляди, які стверджують, що історич-
ний процес є фатальним, неминучим, а народні маси не мають впливу на його
розвиток. Волюнтаризм заперечує або ігнорує закони розвитку, вважаючи, що
управляти суспільним процесом можна силою за допомогою дії історичних осіб.
Поміркуйте, якими рисами має бути наділена людина, щоб стати суб’єктом
історичного розвитку. Врахуйте при цьому вимоги сьогодення, зумовлені специ-
фікою, характером економічних, соціально-політичних та духовно-культурних
процесів. Суб’єкт історії – це людина чи спільність, які осмислили своє місце в
житті, визначились у власних потребах та інтересах, самі формують цілі діяльнос-
ті, створюють програми їх втілення. Людина має оволодіти життєвою мудрістю,
свідомо ставитися до життєвих реалій, приймати самостійні рішення.
3. Студент має пояснити, що соціальна філософія вивчає складну та розгалу-
жену систему регуляції соціальних стосунків людей. Вона аналізує регулятивні
можливості тих чи інших інститутів, порівнює їх, визначає сферу застосування,
конкретно-історичну зумовленість та доцільність. До системи регулятивів життє-
діяльності індивідів та соціальних груп відносять передусім такі соціальні інсти-
тути, як традиція, звички, релігія і мораль, культура, політика, право. Виконуючи
свої функції, вони взаємодіють. Таким чином формується своєрідна система регу-
лятивів, що дозволяє підтримувати громадський порядок, суспільну злагоду, дис-
ципліну громадян.
Регулятивні механізми – продукт суспільної, суспільно-творчої життєдіяль-
ності людей. Історія розвитку регулятивних механізмів функціонування соціуму є
надзвичайно цікавою, хоч і суперечливою. Так, одним із перших регулятивним
механізмом людської життєдіяльності був феномен тотемізму (тотем і табу), піз-
ніше – релігія і мораль. Поєднання правових регулятивів з державними структу-
рами сформувало ще один механізм регуляції функціонування та розвитку соціу-
му – політику (грецьке politika – мистецтво управління державою). В сучасному

34