Page 25 - 4929

тної Ідеї, Логосу) називаються ідеалістичними (ідеалізм). Вчення, які визнають
єдино існуючим зовнішній світ, який чуттєво сприймається людьми, виражають
матеріалістичну тенденцію в філософії (матеріалізм).
2. У першу чергу слід відзначити, що у свідомості поєднуються відчуття
всього існування з відчуттям присутності в даному місці і в даний момент та іден-
тифікації себе в світі (розрізнення себе і світу). Свідомість відображає явища
об’єктивного світу, виражаючи їх смисловий зміст у знакових понятійних формах.
Відображення світу може бути безпосереднім і конкретним – це образи сприйнят-
тя світу, одержані з допомогою органів чуття. Основними характеристиками сві-
домості є співвідношення її зі світом знання, ідеальність, інтерсуб’єктивність,
предметність і направленість (інтернаціональність); свідомість розкривається у її
зв’язку з логікою і дійсністю, а також з безсвідомим. Свідомість є частиною фік-
сованого людського досвіду, вона завжди предметно змістовна. Саме принцип
предметності дає нам можливість використовувати слова і ідеальні значення для
розмови про ту дійсність, до якої ці слова відносяться, яку вони представляють,
виражають, позначають.
3. Специфіка людської психіки полягає в наявності у ній утаємниченої галузі
позасвідомого. Позасвідоме (неусвідомлюване) існує і в мисленнєвій діяльності.
Свідоме й неусвідомлюване суттєво доповнюють одне одного. Свідоме визнача-
ється дискретністю (перервністю). Сприйняття, враження, думки ми можемо від-
різняти між собою. А неусвідомлюване, навпаки є континуальним. Тут панує без-
перервність потоку смислів. Акти усвідомлення підлягають контролю, перевірці,
повторенню, координуванні в часі. Неусвідомлюване ж позбавлене цих ознак.
Свідоме найкраще виражається у вербальних формах, а неусвідомлюване виявляє
себе переважно мовою символів.

Питання для самостійного опрацювання :
1. Основні форми буття.
2. Рух, простір і час як категоріальні визначення буття

Методичні вказівки до самостійної роботи:

1. Студент має розуміти, що буття – це розгорнуте розуміння простору не
лише як фізичного, а й психологічного та соціально-історичного феномена. Всеза-
гальні зв’язки буття проявляються через зв’язки між одиничними і загальними
відношеннями предметів та явищ світу. Онтологія вивчає такі види буття: буття
речей (світ матеріальних об’єктів і процесів як природних,так і штучних); буття
ідеального, духовного (Бог, числа, ідеї Платона, гегелівська абсолютна ідея та ін.);
буття людини з усім багатством її внутрішнього світу і зовнішньої поведінки;
буття суспільства (соціуму); буття інформації (особливий спосіб віртуального іс-
нування, різноманітні засоби комп’ютерних комунікацій).
2. Варто пам’ятати, що простір – це форма буття, що характеризує його про-
тяжність, структурність, співіснування і взаємодію елементів у всіх системах.
Простір характеризується об’єктивністю, нескінченністю (у якісному вимірі), ме-
тричністю (він піддається вимірюванню), єдністю перервності та неперервності.
Рух є способом існування матерії, а простір і час виступають формами її існуван-

25