Page 25 - 4929
P. 25

тної  Ідеї,  Логосу)  називаються  ідеалістичними  (ідеалізм).  Вчення,  які  визнають
            єдино існуючим зовнішній світ, який чуттєво сприймається людьми, виражають
            матеріалістичну тенденцію в філософії (матеріалізм).
                  2.  У  першу  чергу  слід  відзначити,  що  у  свідомості  поєднуються  відчуття
            всього існування з відчуттям присутності в даному місці і в даний момент та іден-
            тифікації  себе  в  світі  (розрізнення  себе  і  світу).  Свідомість  відображає  явища
            об’єктивного світу, виражаючи їх смисловий зміст у знакових понятійних формах.
            Відображення світу може бути безпосереднім і конкретним – це образи сприйнят-
            тя світу, одержані з допомогою органів чуття. Основними характеристиками сві-
            домості  є  співвідношення  її  зі  світом  знання,  ідеальність,  інтерсуб’єктивність,
            предметність і направленість (інтернаціональність); свідомість розкривається у її
            зв’язку з логікою і дійсністю, а також з безсвідомим. Свідомість є частиною фік-
            сованого  людського  досвіду,  вона  завжди  предметно  змістовна.  Саме  принцип
            предметності дає нам можливість використовувати слова і ідеальні значення для
            розмови про ту дійсність, до якої ці слова відносяться, яку вони представляють,
            виражають, позначають.
                  3. Специфіка людської психіки полягає в наявності у ній утаємниченої галузі
            позасвідомого. Позасвідоме (неусвідомлюване) існує і в мисленнєвій діяльності.
            Свідоме й неусвідомлюване суттєво доповнюють одне одного. Свідоме визнача-
            ється дискретністю (перервністю). Сприйняття, враження, думки ми можемо від-
            різняти між собою. А неусвідомлюване, навпаки є континуальним. Тут панує без-
            перервність потоку смислів. Акти усвідомлення підлягають контролю, перевірці,
            повторенню,  координуванні  в  часі.  Неусвідомлюване  ж  позбавлене  цих  ознак.
            Свідоме найкраще виражається у вербальних формах, а неусвідомлюване виявляє
            себе переважно мовою символів.

                                   Питання для самостійного опрацювання :
            1. Основні форми буття.
            2. Рух, простір і час як категоріальні визначення буття

                                   Методичні вказівки до самостійної роботи:

                  1.  Студент  має  розуміти,  що  буття  –  це  розгорнуте  розуміння  простору  не
            лише як фізичного, а й психологічного та соціально-історичного феномена. Всеза-
            гальні  зв’язки  буття  проявляються  через  зв’язки  між  одиничними  і  загальними
            відношеннями предметів та явищ світу. Онтологія вивчає такі види буття: буття
            речей (світ матеріальних об’єктів і процесів як природних,так і штучних); буття
            ідеального, духовного (Бог, числа, ідеї Платона, гегелівська абсолютна ідея та ін.);
            буття  людини  з  усім  багатством  її  внутрішнього  світу  і  зовнішньої  поведінки;
            буття суспільства (соціуму); буття інформації (особливий спосіб віртуального іс-
            нування, різноманітні засоби комп’ютерних комунікацій).
                  2. Варто пам’ятати, що простір – це форма буття, що характеризує його про-
            тяжність,  структурність,  співіснування  і  взаємодію  елементів  у  всіх  системах.
            Простір характеризується об’єктивністю, нескінченністю (у якісному вимірі), ме-
            тричністю (він піддається вимірюванню), єдністю перервності  та неперервності.
            Рух є способом існування матерії, а простір і час виступають формами її існуван-

                                                             25
   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30