Page 255 - 4928

Кресленики складаних одиниць

У розділ «Документація» заносять документи, що складають основний комплект
конструкторських документів на специфікований виріб, крім самої специфікації. Документи
записують у послідовності, наведеній у ГОСТ 2.102-68, наприклад: складальний кресленик,
кресленик загального виду, монтажний кресленик, пояснювальна записка тощо.
До розділу «Складані одиниці» записують складані одиниці, що безпосередньо входять
до специфікованого виробу. На кожну з них виконують самостійний складальний кресленик
із своєю специфікацією.
До розділу «Деталі» записують нестандартні деталі, що безпосередньо входять до виробу.
Деталі записують в алфавітній послідовності сполучення початкових знаків (букв) індексів
організацій-розроблювачів, а також у послідовності зростання цифр, які входять у позначення.
До розділу «Стандартні вироби» записують вироби, виготовлені за державними
стандартами (ДСТУ, ГОСТ), галузевими стандартами, стандартами окремих виробництв та
ін. У межах кожної категорії стандартів вироби записують за однорідними групами,
об’єднаними їх функціональним призначенням, наприклад: підшипники, кріпильні вироби,
електротехнічні вироби та ін. У межах кожної групи – в алфавітній послідовності їх назв, у
межах назви - за зростанням номерів стандартів і, нарешті, у межах кожного номера
стандарту - в порядку зростання основних параметрів виробу.
Наприклад, групу кріпильних деталей слід записувати у специфікацію за алфавітом, а
саме: болти; гайки; гвинти; шайби; шпильки тощо. У межах назви болти, наприклад,
записують у послідовності зростання номерів стандартів; якщо номер той самий – у
послідовності зростання параметрів болтів, тобто зростання їх діаметрів і довжин.
До розділу «Матеріали» записують лише ті матеріали, які безпосередньо входять до виробу.
Записувати їх слід у такій послідовності: а) чорні метали; б) кольорові метали; в) пластмаси; г)
паперові та текстильні матеріали; д) деревні матеріали; е) гумові і шкіряні матеріали; є) лаки і
фарби та ін. До специфікації не записують такі матеріали, як, наприклад, лаки, фарби, електроди,
клей та ін., якщо кількість цих матеріалів визначає не конструктор, а технолог. Вказівку про ці
матеріали роблять у технічних вимогах до кресленика.
Заповнення окремих граф специфікації (рис. 12.3):
1. У графі «Формат» записують позначення формату, на якому виконано кресленик
деталі або інший конструкторський документ. Цю графу не заповнюють для розділів
«Стандартні вироби», «Інші вироби» та «Матеріали». Для деталей, на які кресленики не
виготовлені, у цій графі слід писати «БК».
2. У графі «Зона» проставляють позначення зони, в якій розміщена певна складова
частина виробу. Цю графу заповнюють лише для креслеників, розподілених на зони.
3. У графі «Поз.» наводять порядкові номери складових частин виробу в послідовності
записування їх у специфікацію. Для розділів «Документація» і «Комплекти» цю графу не заповнюють.
4. У графі «Позначення» записують позначення конструкторських документів на всі
документи й вироби, занесені до специфікації. Не заповнюють цю графу для розділів
«Стандартні вироби», «Інші вироби» та «Матеріали».
5. У графі «Назва» записують:
а) для документів, що входять в основний комплект документів специфікованого виробу,-
лише їх назву, наприклад: «Складальний кресленик», «Схема», «Технічні умови» та ін.;
б) для складаних одиниць і деталей – їх назву згідно з основним написом на креслениках
цих виробів. Для деталей, на які не виготовлені кресленики, показують не тільки
назву, а й матеріал і розміри, за якими деталь виготовлена;
в) для стандартних виробів і матеріалів – їх назву і умовне позначення за відповідним
стандартом або технічними умовами.
6. У графі «Кільк.» вказують кількість складових частин, які входять до одного виробу, а
для матеріалів - кількість матеріалу на один виріб з позначенням одиниці вимірювання.

255