Page 250 - 4928

3. У деяких випадках на складальному кресленику показують суміжні, пограничні деталі
або вироби (так зване «оточення») і в разі потреби наносять розміри, що характеризують
взаємне їх розміщення. Це роблять для того, щоб пояснити місце встановлення деталі або
виробу, умови роботи конструкції, спосіб приєднання одного виробу до іншого тощо.
Пограничні деталі зображують тонкою суцільною лінією, причому вважають, що суміжні
деталі не закривають видимого контуру основної деталі або виробу.

12.1.3 Умовності та спрощення на складальних креслениках

Складальний кресленик згідно з вимогами відповідного стандарту дозволяється
виконувати зі спрощеннями. На складальному кресленику можна не показувати:
– фаски, скруглення (галтелі), проточки, заглиблення, виступи, накатки, насічки,
рифлення та інші дрібні елементи;
– зазори між стрижнем і отвором;
– кожухи, накривки, перегородки, щитки та інші деталі, якщо треба показати закриті
ними частини виробу. У цих випадках над зображенням слід робити напис типу
«Накривка не показана»;
– написи на табличках, фірмових планках, а також інші дані маркування та написи на
виробі, зображуючи лише їх контур без відповідних написів і знаків;
– маховички вентилів, ручки та інші знімні деталі. В цьому випадку над зображенням
слід робити напис типу «Маховик умовно не показаний».
Вентилі на складальних креслениках зображають в закритому положенні, а крани
пробкові – відкритими.
При виконанні складального кресленика необхідно пам’ятати про такі умовності:
– при виконанні розрізів і перерізів різні металічні деталі на одному і тому ж
зображенні штрихують в різні боки;
– напрямок штриховки та інтервали між лініями штриховки для однієї і тієї ж деталі на
усіх зображеннях повинні бути однаковими;
– деталі з неметалічних матеріалів (гума, шкіра, пароніт, азбест-шнур та ін.) штрихують
в двох напрямках під кутом 45º;
– тонкі деталі, що потрапляють в січну площину, зачорнюють, якщо їх товщина менша
ніж 2мм;
– в поздовжніх розрізах показують нерозрізаними суцільні деталі, що мають
циліндричну чи конічну форму: вали, осі, штифти, болти, шпильки, гвинти, заклепки,
ролики та ін., а також кульки і шпонки. При потребі використовують місцеві розрізи.
У поперечних розрізах і перерізах ці деталі штрихують;
– зазвичай нерозрізаними зображають стандартні гайки, шайби. Також нерозрізаними
показують такі елементи, як тонкі стінки (ребра жорсткості), зубці зубчастих коліс та
зірочок, спиці маховиків, якщо січна площина направлена вздовж осі чи довгої
сторони елемента;
– кріпильні нарізеві з’єднання (болтові, гвинтові, шпилькові) та самі кріпильні вироби
зображають спрощено або умовно. При зображенні цих з’єднань дозволяється не
показувати зазори між стрижнем кріпильного виробу і отвором;
– якщо складана одиниця має декілька однакових рівномірно розташованих деталей, то
зображають одну-дві деталі, а для решти вказують місце їх розміщення. При цьому в
специфікації вказують повну кількість цих деталей;
– якщо складана одиниця має декілька однакових рівномірно розташованих елементів
(наприклад отворів різноманітної форми), зображають один-два елементи, а для
решти вказують місце їх розміщення;

250