Page 258 - 4928

При читанні кресленика загального виду складаної одиниці необхідно аналізувати всі
наявні на ньому зображення, тобто на різних зображеннях знаходити зображення однієї й тієї
ж деталі. Це можна зробити, скориставшись такими принципами:
– наявний проекційний зв'язок на всіх зображеннях, розрізах і перерізах між
зображеннями:
– штрихування деталі на всіх можливих її зображеннях має однакові параметри (нахил і
густина штрихування).
Іншою особливістю читання кресленика загального виду є наявність у ньому спрощень
на деякі елементи деталей. Однак при виконанні креслеників цих деталей їх конструкція
повинна бути повністю відображена без будь-яких спрощень.
За звичай спочатку розробляють кресленики загальних видів виробів (машин, верстатів
та ін.) або їх частин, які необхідно виготовити. Після цього за ними виконують кресленики
кожної деталі, які потім використовують при виготовленні деталей на виробництві.
При читанні складальних креслеників можна визначити таку послідовність:
1. Прочитують основний напис і з нього дізнаються про назву виробу, його масу,
масштаб зображення тощо; назва виробу деякою мірою розкриває його призначення. За
конструкторськими документами, які додані до складального кресленика, вивчають принцип
роботи виробу, його технічну характеристику, вимоги до його виготовлення тощо.
2. Ознайомлюються зі специфікацією, розглядаючи її разом з креслеником виробу. Так
дізнаються, з яких деталей складається виріб, яка їх кількість, назва, матеріал. З'ясовують, які саме
стандартні деталі входять до виробу (кріпильні деталі, шарикопідшипники, маслянки тощо).
3. Вивчають складальний кресленик в цілому, тобто уявляють, які на кресленику
виконано види (основні, місцеві, додаткові), розрізи (прості, складні, місцеві), перерізи,
виносні елементи і яке призначення кожного з них. З'ясовують положення січних площин, за
допомогою яких виконано розрізи та перерізи і напрям поглядів, за якими побудовано
місцеві і додаткові види.
4. Визначають розміри (габаритні, монтажні, встановлювальні та ін.), які нанесено на
кресленику.
5. Вивчивши проекції виробу в цілому, послідовно виділяють і вивчають форму кожної
деталі. Спочатку деталь знаходять на тій проекції, на якій нанесено номер її позиції, потім
знаходять її проекції на всіх інших зображеннях. При цьому звертають увагу на напрям і
густину штриховки деталі в розрізах, а також на контур, який обмежує цю штриховку.
Вивчаючи деталь, слід одночасно розглядати її на різних зображеннях і уявляти собі форму
невидимої її частини, бо на складальному кресленику одна деталь перекриває іншу.
6. З’ясувавши форму і призначення кожної деталі зокрема, переходять до вивчення
способів поєднання деталей між собою. Слід установити характер взаємодії складових
частин виробу в процесі його роботи, тобто які частини рухомі, які нерухомі, спосіб передачі
руху, тип з’єднання, що забезпечує нерухомість, посадки спряжених поверхонь тощо.
7. Уявляють за креслеником послідовність розбирання і складання виробу, тобто в уяві
послідовно відокремлюють одну деталь за одною, як це роблять при демонтажних роботах,
або, навпаки, уявляють, як з окремих деталей скласти цей виріб.

12.3.2 Деталювання креслеників загального виду

Ознайомившись попередньо з креслеником загального виду виробу можна приступати
до його деталювання, під час якого одержуємо більш повну інформацію про виріб.
Деталюванням називається виконання креслеників деталей за креслениками загальних
видів чи складальних креслеників.
Деталювання – це одна із кінцевих операцій в процесі проектування машин, верстатів,
апаратів та ін.

258