Page 253 - 4928

Кресленики складаних одиниць

а) б)
Рисунок 12.16 – Конструкції ущільнювальних пристроїв

Кільце піднабивальне перешкоджає попаданню набивки в нарізь, що з’єднує шпиндель 5
і штуцер 2. Чепцева камера щільно заповнюється набивкою 8, виготовленої з м'яких
матеріалів (азбестовий шнур, прядиво та ін.). На шпиндель 5 вільно насиляється втулка
чепцева 4, що має на нижній частині, яка стикається з набивкою, конічну поверхню. На
чепцеву втулку натискає гайка накидна 6, що з'єднується наріззю штуцером 2. При
загвинчуванні гайки накидної втулка чепцева опускається та тисне на набивку 8 і ущільнює
її. Наявність конічних поверхонь на циліндричному кінці втулки чепцевої та на кільці
піднабивальному 3 (кут при вершині конуса 120°) змушує набивання переміщатися до
шпинделя, щільно притискатися до нього і запобігати проникненню робочого середовища
через зазори в з’єднанні шпинделя та штуцера.
На риcунку 12.16 б показана конструкція ущільнювального пристрою, у якому роль
втулки чепцевої та гайки накидної відіграє одна деталь – втулка нарізева 4, що натискає на
набивання 8, що і з'єднується з штуцером 2 за допомогою нарізі.
Для забезпечення герметичності нарізного з’єднання накривки 2 і корпуса 1
застосовують прокладку 7, виконана у вигляді циліндричного кільця з гуми, шкіри або
технічного картону. Якщо прокладка має товщину меншу ніж 2 мм, то на кресленику в
розрізі згідно з ГОСТ 2.306-68 її допускається зачорнювати.
На складальному кресленику умовність при зображенні чепцевих ущільнень полягає в
тому, що втулку чепцеву або нарізеву викреслюють у верхньому піднятому положенні.
Набивання при цьому повністю заповнює чепцеву камеру.
Зображуючи сальниковий пристрій, застосовують деякі умовності:
а) сальникову накривку або втулку зображують невставленими в сальникову порожнину;
б) у розрізах набивку або не показують, або заштриховують як неметалевий матеріал;
в) поверхні, якими стискається набивка, повинні мати конічну форму, щоб притискати
набивку до поверхні вала;
г) між циліндричними поверхнями натискної втулки і штока показують зазор.
Кріплення клапанів (золотників) до штока (рис. 12.17) слід робити так, щоб забезпечити
вільне повертання штока, тобто кріплення не повинно бути жорстким (повинно мати
невеликий зазор). Це створить надійне прилягання клапана до гнізда. На рисунку 12.17 а
клапан обтискують по головці штока, на рисунку 12.17 б його кріплять за допомогою
натискної гайки, а на рисунку 12.17 в - дротяною скобою.

253