Page 256 - 4928
P. 256

7. У графі «Примітка» наводять додаткові дані щодо виробів, документів і матеріалів, занесених
            до специфікації. Для деталей, на які немає креслеників, записують масу деталей.
                 Після кожного розділу специфікації залишають кілька вільних рядків.
                 Вимоги щодо складання специфікацій згідно з ДСТУ ISO 7573:2006
                 Розташування:
                    специфікація  може розташовуватися безпосередньо на кресленику  чи бути окремим
                   документом;
                    якщо специфікацію розташовують на кресленику, то її положення на ньому повинно
                   бути зручним для читання. Специфікація може бути розташована безпосередньо над
                   основним написом (див. рис.12.3). Її контури креслять суцільними товстими лініями
                   (тип А згідно з ISO7200);
                    якщо  специфікацію  виконують  окремим  документом,  тоді  його  потрібно
                   ідентифікувати тим самим номером, що і складальний кресленик.
                 Для  того  щоб  відрізнити  познаки  специфікації  від  познак  складального  кресленика,
            рекомендовано  щоб  числова  познака  специфікації  передувала  напису  «Специфікація»  (або
            подібному терміну тією мовою, якою складено документ).
                 Розміри аркушів окремо виконаних специфікацій слід обирати згідно з ISO 5457.
                 Складання специфікації
                 Специфікацію  рекомендовано  подавати  у  вигляді  колонок,  які  креслять  товстими  чи
            тонкими лініями (тип А або В згідно з  ISO 128), і містять інформацію, що відповідає цим
            заголовкам (послідовність колонок не обов’язкова):
                 –  позиція;
                 –  познака;
                 –  кількість;
                 –  посилання;
                 –  матеріал.
                 У  колонці  «Позиція»  зазначають  відповідний  номер  позиції,  яким  складова  виробу
            позначена на відповідному кресленику (див. ISO 6433).
                 У  колонці  «Познака»  наводять  познаки  кожної  складової  частини.  Дозволено
            використовувати  абревіатуру,  якщо  це  не  впливає  на  однозначність  сприймання.  Якщо
            використовують  стандартну  деталь  (наприклад,  болт,  гайку  тощо)  слід  застосовувати  її
            стандартну познаку згідно з відповідним стандартом.
                 У  колонці  «Кількість»  зазначають  загальну  кількість  складових  частин,  необхідну  для
            однієї складаної одиниці.
                 Колонку  «Посилання»  вводять  для  того,  щоб  ідентифікувати  ті  складові  частини,  які  не
            повністю  подані  на  складальному  кресленику,  зокрема,  зображені  на  інших  креслениках,
            стандартизовані  складові  частини    чи  інші  деталі.  Тоді  в  цій  колонці  можна  нанести  познаку
            відповідного кресленика, познаку відповідного стандарту, коду чи іншу інформацію.
                 У колонці «Матеріал» зазначають тип або кількість використаного матеріалу. Якщо цей
            матеріал є стандартним, тоді слід навести познаку стандарту матеріалу.
                 Специфікація може містити іншу додаткову інформацію, необхідну для готового виробу, таку як:
                 –  інвентарний номер;
                 –  маса виробу;
                 –  примітку.
                 Заповнення колонок
                 Записи слід виконувати у відповідних колонках горизонтально. Для чіткості зображення
            рекомендовано  кожний  напис  відокремлювати  суцільними  товстими  чи  тонкими  лініями
            (тип А чи В згідно з ISO 128).
                 Послідовність  записів  повинна  відповідати  послідовності  позицій.  Коли  специфікацію
            виконують  на  кресленику,  то  послідовність  записів  виконують  знизу  вгору,  а  заголовки


                                                          256
   251   252   253   254   255   256   257   258   259   260   261