Page 249 - 4928
P. 249
Кресленики складаних одиниць
– згідно з ймовірним порядком складаних одиниць (деталей);
– згідно із значимістю складових частин виробу (вузли, головні та другорядні деталі тощо);
– згідно з будь-якою іншою логічною послідовністю.
Приклад зображення позицій на складальному кресленику наведено на рисунку 12.12.
Позначення креслеників. Для всіх галузей машино- і приладобудування згідно з
ГОСТ 2.201-80 введені знеособлена і предметно-знеособлена системи позначень. Основою
знеособленої системи є єдиний класифікатор, у якому кожен виріб (деталь, складана
одиниця) закодований певним номером.
Перші чотири знаки загальної структури познаки креслеників (рис. 12.13) визначають
індекс організації-розробника. Цей індекс складається з букв або з букв і цифр.
Рисунок 12.13 – Структура познаки креслеників
Наступні шість знаків дають класифікаційну характеристику виробу за класифікатором.
Перші два знаки з цих шести (1) показують клас виробу певної галузі техніки за предметно-
галузевим принципом. Третій знак (2) означає підклас, далі йде група (3), підгрупа (4) та вид
виробу (5). Для позначення підкласів використовують наступну умовність: цифрою «0»
позначають документи, цифрою «1» – комплекси, «2 – 6» – складані одиниці і комплекти,
цифрами «7 – 9» – деталі.
Для позначення конструкторських документів (крім креслеників деталей і специфікацій)
в умовній познаці додатково проставляють шифр документа, наприклад: “СБ” – складальний
кресленик; «ВЗ» – кресленик загального виду; «ЕЗ» – електросхема загальна; «ПЗ» –
пояснювальна записка та ін.
Деякі особливості виконання складальних креслеників.
1. На складальних креслениках позначають посадки, допуски і клас точності для
спряжених поверхонь деталей, кінцеву обробку і підгонку яких виконують під час складання.
Умовну познаку виконують у вигляді дробу, в чисельнику якого наводять поле допуску
отвору, а в знаменнику – поле допуску вала, або записують граничні відхили отвору і вала.
Можна пояснювати, яких саме деталей стосуються вказані граничні відхили.
2. На складальних креслениках, якщо потрібно, рухомі частини механізмів (поршні,
клапани, рукоятки тощо) показують у крайніх або проміжних положеннях. Одне з цих
положень, яке умовно називають робочим, креслять суцільною основною лінією, а інші –
штрих-пунктирною тонкою. На кресленику наносять розміри, що характеризують крайні
положення рухомих частин (рис. 12.14 ).
Рисунок 12.14 – Зображення положення механізмів у крайніх і проміжних положеннях
249