Page 45 - 4923

наступної першої леді нашої держави, Мішель Обами. Сашо та Маліє, я люблю вас обох так сильно, і ви
заслужили нового песика, який переїде з нами в Білий Дім. І хоча її більше немає поруч, я знаю, моя
бабуся дивиться на нас, разом з усією родиною, що зробила з мене того, ким я є. Я сумую за ними
сьогодні й знаю, що мій борг перед ними безмежний. Дякую керівникові моєї кампанії Девідові Плафу;
моєму головному стратегу Девідові Аксельроду; і найкращій передвиборній команді, що коли-будь
збиралася за всю історію політики, – усе сталося завдяки вам, і я навічно вдячний за те, чим ви
пожертвували, щоб це зробити. Та найголовніше, я ніколи не забуду, кому по-справжньому належить ця
перемога – вона належить вам.
Я ніколи не був найімовірнішим кандидатом на цю посаду. У нас не було багато грошей та
підтримки, коли ми починали. Нашу кампанію не продумували в кабінетах Вашингтона – вона почалася
на задвірках Де-Мойна, у вітальнях Конкорда та на верандах Чарльстона. Її творили звичайні працівники,
чоловіки та жінки, які порилися у своїх невеличких заощадженнях і дали 5 чи 10 чи 20 доларів на цю
справу. Вона набирала сили завдяки молодим людям, що спростували міф про апатію їхнього покоління;
що покинули свої домівки та сім’ї заради роботи, яка пропонувала мало грошей та ще менше сну;
завдяки не таким молодим людям, але які перетерпіли крижаний холод та пекельну спеку, аби
постукатися в двері абсолютно незнайомих; завдяки мільйонам американців, які добровільно працювали
й організовувалися і довели, що навіть по двох століттях уряд людей, створений людьми для людей не
зник із цієї землі. Це – ваша перемога. Знаю, ви не робили цього, аби лише виграти вибори, і знаю, ви не
робили цього заради мене. Ви це робили, бо розуміли непомірність завдань, які чекають попереду. Ми
святкуємо сьогодні, але знаємо, що завтрашні виклики будуть найбільшими в нашому житті – дві війни,
планета в небезпеці, найболючіша за століття фінансова криза. Ми стоїмо тут сьогодні, але знаємо, що є
хоробрі американці, які саме зараз чатують у пустелях Іраку та горах Афганістану й ризикують життям
заради нас. Є матері й тати, які не стулять очей, коли заснуть їхні діти, бо думатимуть, як виплатити
іпотеку чи як сплатити рахунки від лікаря чи як заощадити, щоб вистачило на коледж. Ми повинні
використовувати нові види енергії, створити нові робочі місця, побудувати нові школи; відповісти на
нові загрози; й відновити союзи.
Дорога попереду буде довгою. Наш підйом буде крутим. І, можливо, ми не здіймемося туди за
один рік чи навіть за один термін, але, Америко! – я ще ніколи не був настільки впевненим, як сьогодні,
що ми туди здіймемося. Обіцяю вам: ми як народ туди зійдемо. Будуть невдачі і фальстарти. Чимало хто
не погоджуватиметься з кожним рішенням чи політикою, що я проводитиму як президент, і ми знаємо,
що уряд не може вирішити всі проблеми. Та я ніколи від вас не критиму труднощів, які нас спіткають. Я
слухатиму вас, особливо коли ми вважатимемо по-різному. І найголовніше – я проситиму вас
приєднуватися до роботи з перебудови цієї держави в єдиний спосіб, у який це робилося в Америці 221
рік: камінь за каменем, цеглинка за цеглинкою, мозолиста рука в мозолисту руку. Те, що почалося 21
місяць тому посеред зими, не повинно закінчитися цієї осінньої ночі. Сама ця перемога не є тими
змінами, яких ми прагнемо; це лише шанс для нас зробити ці зміни. І вони не стануться, якщо ми
повернемося до старого. Вони не стануться без вас.
Тож давайте викличемо новий дух патріотизму; новий дух служби країні та відповідальності, де
кожен із нас зважиться зробити свій внесок, працювати наполегливіше й дбати не лише про себе, а й
одне про одного. Давайте запам’ятаємо: якщо ця фінансова криза нас чого-небудь навчила, то це те, що
ми не можемо мати квітучу вулицю Волл-Стріт, коли на Мейн-стріт (у більшості населення – прим.пер.)
біда. У цій країні ми піднімаємося чи падаємо як одна нація – як один народ. Давайте опиратися спокусі
спуститися до тієї самої партійної прихильності й дріб’язковості та незрілості, які так довго отруювали
нашу політику. Давайте пам’ятати, що чоловік саме з цього штату вперше встановив над Білим Домом
стяг Республіканської партії – партії, заснованої на цінностях упевненості в собі, особистої свободи та
національної єдності. Це цінності, які ми всі поділяємо. Сьогодні велику перемогу здобула Демократична
44