Page 147 - 4913
P. 147
інвалідам І і ІІ груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30
календарних днів, а інвалідам ІІІ групи — 26 календарних днів (ст. 6 Закону України
«Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР, далі — Закон про відпустки);
працівник-інвалід має право одержати у перший рік роботи на
підприємстві щорічну відпустку повної тривалості у зручний для нього час до
закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи (ст. 10 Закону про відпустки);
за бажанням, інваліди І і ІІ груп можуть узяти додаткову відпустку без
збереження заробітної плати тривалістю до 60 календарних днів, а інваліди ІІІ групи —
до 30 календарних днів (ст. 25 Закону про відпустки);
роботодавець зобов’язаний на прохання працівника-інваліда або за
вимогами його індивідуальної програми реабілітації, встановити йому неповний
робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці (ст. 172
КЗпП).
Згідно з Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та
фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і
працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх
працевлаштування, затвердженим Постановою КМУ № 70, роботодавці, в яких за
основним місцем роботи працює вісім і більше осіб щорічно, до 1 березня наступного
за звітним року, повинні подавати до відділень Капіталу за місцем їх реєстрації звіт про
зайнятість та працевлаштування інвалідів
Згідно зі ст. 20 Закону № 875 підприємства, де середньооблікова чисельність
працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону
№ 875, щороку сплачують відповідним відділенням Капіталу наступні адміністративно-
господарські санкції:
для підприємств з нормативом робочих місць для працевлаштування
інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних
працівників облікового складу за рік — за кожне робоче місце, призначене для
працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, сума в розмірі середньої річної
заробітної плати;
для підприємств, на яких працює від 8 до 15 осіб — за кожне робоче
місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, сума в
розмірі половини середньої річної заробітної плати.
Аудит дотримання трудового законодавства і розрахунків з оплати праці може
проводитися суцільним способом, вибірковим або комбінованим. Як правило, така
перевірка проводиться вибірковим способом, при якому перевіряється інформація
менше ніж 100% генеральної сукупності.
Оцінка внутрішнього контролю. Для прийняття рішення аудитором щодо методу
перевірки та необхідної кількості аудиторських процедур необхідно провести тестування
та дати оцінку системі внутрішнього контролю і стану бухгалтерського обліку.
Мета тестування внутрішнього контролю:
- установити наявність внутрішніх нормативних документів, що регламентують
трудові правовідносини між роботодавцем і працівниками;
- установити, чи розподілено несумісні обов'язки;
- перевірити, чи належним чином санкціонується та схвалюється нарахування
заробітної плати, призначення допомоги за соціальним страхуванням;
- установити, чи належним чином ведуться документи з кадрового діловодства, з
обліку праці та її оплати.
Зразок
Аудиторська фірма __________________________________
Об'єкт господарювання ______________________________
147