Page 145 - 4913

трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками,
обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично
відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може
перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, передбачених законодавством, -
п'ятдесяти відсотків заробітної плати, що належить до виплати працівникам.
Обмеження, встановлені частиною другою цієї статті, не поширюються на
відрахування із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт і
при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із
заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
При кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити
працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:
а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;
б) розміри і підстави утримань із заробітної плати;
в) сума заробітної плати, що належить до виплати.
Компенсація працівникам втрати частки заробітної плати у зв'язку з
затримкою термінів її виплати
Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із
порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на
споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним
законодавством.
Відповідно до ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у
зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 р. N 2050-III, компенсація
громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати
провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не
виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і
обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця,
за який виплачується доход, до уваги не береться).
ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року N 1282-
XII
Цей Закон набрав чинності з 1 січня 2003 року.
Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими
нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів
населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання
споживчих товарів і послуг
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на
території України і які не мають разового характеру:
- пенсії;
- стипендії;
- оплата праці (грошове забезпечення);
- суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим
ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на
відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.
Соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при
народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова
допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв'язку з вагітністю і
пологами індексації не підлягають. Підтримка купівельної спроможності провадиться

145