Page 200 - 4902

ління й обслуговування боргу. Обтяжливість боргу посилюється та-
кож короткостроковістю більшості запозичень, що перевищує мож-
ливості бюджету у їхньому обслуговуванні та спонукає до нових.

Загалом, спроможність у повному обсязі обслуговувати та
своєчасно погашати державний борг є головним критерієм фінансо-
вої безпеки країни, що закріплює за державою імідж надійного пози-
чальника та відкриває перед нею можливості до нових позик на
більш вигідних умовах.
Основним індикатором, який характеризує ефективність борго-

вої політики країни, є співвідношення сумарних виплат із обслугову-
вання й погашення державного боргу до загальних доходів держав-
ного бюджету та ВВП.
Поряд із прямим впливом державного боргу на бюджетну сферу,

варто брати до уваги його макроекономічний ефект, що виявляється
у різних сферах національної економіки. Зокрема, позичкова актив-
ність уряду на внутрішньому ринку витісняє приватні інвестиції.
Зовнішні запозичення, як правило, більш нейтральні щодо впливу на
макроекономічне становище в країні з огляду на те, що надходження
від них часто витрачаються на обслуговування зовнішнього боргу і
не надходять до обігу. Отже, ефект «витіснення» приватних інвести-

цій з боку надмірних зовнішніх державних запозичень може бути
більш відчутним, ніж з боку внутрішніх.
Здійснення великих зовнішніх виплат відволікає значні ресурси
від продуктивного використання всередині країни й унеможливлює

спрямування коштів бюджету на структурне реформування економі-
ки та інноваційні проекти, проведення соціальних програм. За таких
умов доречнішим є першочергове використання коштів, отриманих
від сприятливої кон’юнктури на провідних експортних ринках, на
погашення зовнішньої заборгованості, що надасть змогу в майбут-
ньому вивільнити значні ресурси для інвестиційних цілей.

Незважаючи на активне позичкове фінансування української
економіки, рівень її боргового навантаження залишається порівняно
невисоким. Водночас обтяжливість цього навантаження для бюдже-
ту в Україні є дуже високою з огляду на високу вартість позичкових
ресурсів. Зазначене зумовило основний цільовий орієнтир боргової

політики України – її спрямування на зниження вартості та подовже-
ння строку запозичень, у тому числі шляхом реструктуризації наяв-
них заборгованостей.
Базовим нормативним актом, який здійснює регулювання цієї
сфери, є Бюджетний кодекс України, в якому зафіксовано загальні
принципи боргової політики, в тому числі обов’язковість зменшення

.