Page 199 - 4902

цьому загальний рівень запозичень має бути достатнім для вирішен-
ня нагальних соціально-економічних потреб і не загрожувати втра-
тою суверенітету й руйнуванням вітчизняної фінансової системи. Та-

ким чином, виконання умов боргової безпеки спрямовується на задо-
волення економічних потреб держави у фінансових ресурсах із вра-
хуванням того, що перевищення цього критичного рівня може приз-
вести до незворотних процесів щодо можливостей повернення бор-
гів, їхнього обслуговування, до так званої боргової кризи або кризи
ліквідності, чи одновекторної фінансової, економічної і навіть полі-

тичної залежності від кредиторів.
Отже, боргова безпека держави – це рівень внутрішньої та зов-
нішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й
ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень, опти-

мального співвідношення між ними, достатній для вирішення на-
гальних соціально-економічних потреб, що не призведе до втрати су-
веренітету і руйнування вітчизняної фінансової системи.
Загалом, протягом останніх років спостерігається поступове зро-
стання обсягів платежів за державним боргом в абсолютній величи-
ні, що пов’язано із закінченням пільгових періодів за раніше отрима-
ними кредитами (впродовж пільгових періодів сплачувалися лише

відсотки).
Реалії свідчать, що визначити реальний обсяг запозичень, які
спрямовуються на цілі бюджетного інвестування економіки України,
неможливо. Державна програма запозичень, яка затверджується ра-

зом із законом про державний бюджет на відповідний рік, не містить
конкретних напрямів використання ресурсів від розміщення ОВДП
та облігацій зовнішньої державної позики (ОЗДП), які спрямо-
вуються на фінансування дефіциту бюджету. Звіти Державного каз-
начейства щодо фінансування дефіциту бюджету також не ко-
релюють із відповідними статтями видаткової частини державного

фінансового плану.
Частина бюджетних інвестицій (фінансування проектів роз-
витку) здійснюється за рахунок пільгових кредитів МБРР та Євро-
пейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Фінансування
проектів розвитку МБРР та ЄБРР відбувається на умовах самоокуп-

ності та обов’язкового внутрішнього спільного фінансування.
Ситуативний підхід до формування термінової структури боргу і
дискретність запозичень на різних умовах призводить до «пікових»
перевантажень платежів, які у свою чергу провокують боргову кри-
зу. При цьому навіть прийнятні умови окремих нових позик не вик-
лючають негативного сукупного впливу на загальний графік управ-

.