Page 174 - 4901
P. 174

Відомий фінансовий аналітик Уїльям Бівер запропонував свою систему показників для оцінки
       фінансового стану підприємства. З метою діагностики банкрутства він рекомендував дослідити тренди
       показників.  Коефіцієнт  У.  Бівера  розраховують  як  відношення  різниці  між  чистим  прибутком  і
       нарахованою  амортизацією  до  суми  довгострокових  і  короткострокових  зобов’язань.  За  даними
       фінансової звітності коефіцієнт розраховують так:
                                               Ф  ( 2 Р 2350   Р 2215 )
                                         К                        ;                                         (17.8)
                                           Б
                                               Ф  ( 1 Р 1595   Р 1695 )
              Якщо Кб>0,4 – стійкий фінансовий стан; 0,2<Кб<0,4 існує ймовірність банкрутства.
              Модель Спрінгейта, має такий вигляд:
                                             , 1  03 Х  1  , 3  07 Х  2   , 0  33 Х  3  4 , 0   Х  4;   (17.9)
              де  Х1  –  частка  оборотних  активів  у  валюті  балансу;  Х2  –  частка  від  ділення  операційного
       прибутку, суми податків, відсотків за користування залученим капіталом та загальної вартості активів;
       Х3 – частка від ділення прибутку на суму податків та короткострокової заборгованості; Х4 – швидкість
       обороту всього капіталу підприємства (співвідношення обсягу продажу та загальної вартості активів).
              Коли Λ<0,862, то фінансовий стан підприємства нестабільний і воно є потенційним банкрутом.
       Коли Λ>2,45, то загроза банкрутства мінімальна.
              Слід  відмітити,  що  незважаючи  на  багаторічний  досвід  використання  вказаних  моделей  за
       кордоном,  у  вітчизняній  практиці  вони  не  поширилися,  оскільки  часто  отримані  протягом  їх
       використання  результати  виявляються  суперечливими  або  не  відповідають  дійсності.  Це  можна
       пояснити відмінністю  у відображенні фінансових операцій та особливостями формування звітності  у
       різних країнах. Однією з найвідоміших вітчизняних моделей є модель Сайфулліна -  Кадикова. Оцінка
       фінансового  стану  в  цій  моделі  здійснюється  за  рейтинговим  числом  R.  Дана  модель  враховує
       специфіку вітчизняної економіки та, разом з тим, є зручною для коригування та часу розгляду. Модель
       діагностики банкрутства Сайфуліна-Кадикова має вигляд:
                                         R   2 X  1  1 , 0   X 2   , 0  08 X  3  , 0  45 X  4  1 X  5,   (17.10)

                                                    Власні  оборотні  засоби
                                      де:  Х 1                                   ;
                                                Матеріальн  о   виробничі  запаси

                                                      Оборотні   активи
                                         Х 2                                   ;
                                               Короткостр   окові  зобо в язання
                                                           Виручка
                                                 Х 3                   ;
                                                      Валюта    балансу
                                                     Чистий   прибуток
                                                Х 4                     ;
                                                           Виручка
                                                     Чистий   прибуток
                                                Х 5                     .
                                                      Власний   капітал
              Якщо R<1, то підприємство має незадовільний фінансовий стан.
              Проблему  оцінювання  фінансового  стану  українських  підприємств,  спробував  вирішити
       вітчизняний економіст О. Терещенко. Модель О. Терещенка описується формулою:
                                         Z  Тер    5 , 1   X 1  , 0  08 X  2   10 X  3   5 X  4   1 , 0   X  5     (4.17.11)
       де Х1 - відношення грошових надходжень до зобов’язань;
              Х2 - відношення валюти балансу до зобов’язань;
              Х3 - відношення чистого прибутку до середньорічної суми активів;
              Х4 - відношення прибутку до виручки;
              Х5 - відношення виробничих запасів до виручки;
              Х6 - відношення виручки до основного капіталу.
              Коли 0 < Z ТЕР < 1 – існує загроза банкрутства.



                                                                                                               173
   169   170   171   172   173   174   175   176   177   178   179