Page 44 - 4885

Вода, відокремлена від нафти на УКПН, надходить на УПВ, що також ро-
зміщена на ЦПЗ. Особливо велику кількість води відокремлюють від нафти на
завершальній стадії експлуатації нафтових родовищ, коли вміст води в нафті
3
може досягати до 80 %, тобто з кожним кубометром нафти вилучається 4 м во-
ди. Пластова вода, відокремлена від нафти, містить механічні домішки, краплі
нафти, гідрати закису та окису заліза і велику кількість солей (до 2500 мн/л).
Механічні домішки забивають пори в продуктивних пластах і перешкоджають
проникненню води в капілярні канали пластів, і відповідно порушують контакт
"вода-нафта" в пласті.
Гідрати окису заліза випадають в осад, солі, які містяться у воді, зу-
мовлюють корозію трубопроводів і обладнання. Тому стічні води, відокремлені
від нафти на УКПН, необхідно очистити від механічних домішок, крапель наф-
ти, гідратів окису заліза та солей, і тільки після цього запомповувати в продук-
тивні пласти. Допустимий вміст у воді, яку запомповують, механічних домі-
шок, нафти, з'єднань заліза визначають конкретно для кожного нафтового ро-
довища. Для очищення стічних вод використовують закриту (герметизовану)
систему, яка здебільшого передбачає три методи: відстоювання, фільтрування
та флотацію. Метод відстоювання базується на гравітаційному розподілі твер-
дих частинок механічних домішок, крапель нафти та води. Процес відстою-
вання відбувається в горизонтальних апаратах-відстійниках або у вертикальних
резервуарах-відстійниках. Метод фільтрування ґрунтується на проходженні за-
брудненої пластової води через гідрофобний фільтруючий шар, наприклад, че-
рез гранули поліетилену, які "захоплюють" краплі нафти і частинки механічних
домішок і вільно пропускають воду. Метод флотації базується на однойменно-
му явищі, коли бульбашки повітря або газу, проходячи через шар забрудненої
води знизу вверх, осідають на поверхні твердих частинок, крапель нафти і

сприяють їхньому вспливанню на поверхні. Грунтові води, які піднімаються з
артезіанських свердловин, відрізняються високим ступенем чистоти і здебіль-
шого не потребують глибокого очищення перед запомпуванням у пласти. Вод-
ночас вода відкритих водойм сильно забруднена глинистими частинками, спо-
луками заліза, мікроорганізмами і вимагає додаткового очищення. Сьогодні ви-
користовують два види відбору води із відкритих водойм: підрусловий і від-
критий.
При підрусловому методі воду беруть нижче дна ріки "під русло". Для
цього в поймі ріки пробурюють свердловини глибиною 20-30 м і діаметром 300
мм. Ці свердловини обов'язково проходять через шар піщаного грунту. Сверд-
ловину закріплюють обсадними трубами з отворами на кінцях і в них опуска-
ють водозабірні труби діаметром 200 мм. При цьому отримують ніби дві з'єд-
нані посудини – "річка-свердловина", які розділені природним фільтром (ша-
ром піщаного грунту). Вода з річки фільтрується через пісок і накопичується в
свердловині. Приплив води зі свердловини і вилучення її забезпечує вакуум-
насос або водопідйомний насос. Далі вода забирається насосом і подається в
резервуари з чистою водою, а звідти – на КНС. При відкритому методі воду за
допомогою насосів першого підйому відкачують з річки і подають на водоочи-
сну станцію, де вона очищується і потрапляє у відстійник за допомогою реаген-

43