Page 41 - 4885
P. 41

ресивним середовищем з точки зору корозії, то при зберіганні та транспорту-
               ванні  незневодненої  нафти  можливе  корозійне  руйнування  резервуарів  і  труб
               магістральних трубопроводів. Попутний (нафтовий) газ, розчинений у нафті, є
               цінною сировиною для нафтохімічної промисловості, може використовуватися
               як висококалорійне паливо. Тверді частинки, які надходять з потоком нафти зі
               свердловини, зумовлюють спрацювання трубопроводів і обладнання. Тому пе-
               ред подачею в магістральний нафтопровід проводять її підготовку безпосеред-
               ньо на нафтових промислах нафту знесолюють, зневоджують, дегазують, ви-
               лучають тверді частинки.
                      Природний газ, який видобувають на суто газових родовищах, характери-
               зується підвищеною кількістю вологи, містить тверді частинки. На газоконден-
               сатних родовищах у газі, який видобувають попутно, є велика кількість газово-
               го рідкого конденсату. Волога, яку містить газ, зумовлює утворення та відкла-
               дення на стінках трубопроводів кристалогідратів (які називаються ще гідрата-
               ми),  у  вигляді  твердих  речовин.  Кристалогідрати  різко  звужують  поперечний
               переріз труб і знижують пропускну здатність газопроводів і фонтанних труб у
               свердловинах. Газовий конденсат – цінна сировина для нафтохімічної промис-
               ловості і його необхідно відокремлювати від газу і направляти на газопереробні
               заводи. Отже, газ, як і нафта, перед подачею в магістральний газопровід безпо-
               середньо на газових промислах вимагає спеціальної підготовки, зокрема вида-
               лення вологи, конденсату та механічних домішок.

                      Збір і підготовка нафти на нафтових промислах

                      На всіх нових нафтових промислах, які споруджуються, використовують
               централізовану схему збору і підготовки нафти. За цією схемою збір продукції
               здійснюють від групи свердловин на автоматизовані замірні установки (АГЗУ).
               Від кожної свердловини через індивідуальні трубопроводи на АГЗУ надходить
               нафта разом з газом і пластовою водою. На АГЗУ визначають точну кількість
               нафти, яка поступила від кожної свердловини, а також постійну сепарацію для
               часткового відокремлення пластової води, нафтового газу та механічних домі-
               шок з направленням відокремленого газу по газопроводах на ГПЗ.
                      Частково зневоднена і дегазована нафта надходить колектором на центра-
               льний пункт збору (ЦПЗ).
                      Переважно  на  кожному  нафтовому  родовищі  облаштовують  один  ЦПЗ.
               Але інколи один ЦПЗ обслуговує кілька родовищ і розміщують його на найбі-
               льшому з них. При цьому на деяких родовищах споруджують комплексні збірні
               пункти (КЗП), де здійснюють часткову обробку нафти. На ЦПЗ зосереджені ус-
               тановки з підготовки нафти та води, на яких в комплексі здійснюють всі техно-
               логічні операції. У зв'язку з цим установку з підготовки нафти називають уста-
               новкою з комплексної підготовки нафти (УКПН). Зневоднена, знесолена і дега-
               зована нафта після остаточного контролю надходить у резервуари товарної на-
               фти, а потім на головну насосну станцію магістрального нафтопроводу. УКПН
               – це невеликий завод з первинної (промислової) підготовки нафти, щоб підго-
               тувати нафту для подальшого трубопровідного транспортування.




                                                                                                             40
   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46