Page 47 - 4885
P. 47

цює переважно вісім годин (рідше 16 або 24 години). За цей час шар адсорбенту
               насичується вологою і конденсатом. Після цього апарат переключають на робо-
               ту в режимі регенерації. При регенерації газ нагрівають у нагрівниках до тем-
               ператури 200-300 °С і потім подають у колону. Нагрітий газ, проходячи шар на-
               сиченого  вологою  і  конденсатом  адсорбенту,  поглинає  вологу  та  конденсат  і
               виводить їх за межі колони. Потім цикли адсорбції і десорбції періодично по-
               вторюють.  Адсорбційні  методи  осушування  газу  порівняно  з  абсорбційними
               сприяють більш глибокому очищенню газу від вологи зі зниженням точки роси
               до мінус 50 °С і нижче.
                      Глибина осушування газу перед подачею його в магістральні газопроводи
               визначається  галузевим  стандартом  за вологістю  в  різних  кліматичних  зонах.
               Точка роси – температура, до якої має охолоджуватися газ, щоб досягнути ста-
               ну  насичення  водяною  парою.  При  досягненні  точки  роси  в  газі  починається
               конденсація вологи, що призводить до утворення гідратів. В Україні з 1 травня
               до 30 вересня точка роси газу за вологістю не повинна перевищувати 0 °С, а з 1
               жовтня до 30 квітня 5 °С.
                      На родовищах з підвищеним вмістом сірководню газ перед подачею в ма-
               гістральний  газопровід  очищають  від  сірководню.  Водночас,  сірководень  —
               цінна сировина для отримання високоякісної елементарної сірки та сірчаної ки-
               слоти. Тому відокремлений від газу сірководень використовують для одержан-
               ня сірки та сірчаної кислоти. Для видалення із газу сірководню найчастіше за-
               стосовують абсорбційні методи, які можна поділити на такі три групи:
                      – абсорбція сірководню внаслідок його фізичного розчинення в абсорбен-
               ті, яким є ацетон, трибутилфосфат;
                      –  абсорбція  сірководню  внаслідок  фізичного  розчинення  і  одночасного
               перебігу хімічних реакцій взаємодії речовини-абсорбента з сірководнем; у цьо-

               му випадку як абсорбенти використовують суміш розчинника-сульфінолу і хі-
               мічного поглинача – діізопропаноламіну та води;
                      – абсорбція сірководню та вуглекислого газу при їх хімічній взаємодії з
               хімічно-активною частиною абсорбента; абсорбентами при цьому є моноетано-
               ламін (МЕЛ), діетаноламін (ДЕА), триетаноламін (TEA).
                      Найчастіше на практиці газ від сірководню та вуглекислого газу очища-
               ють абсорбційним методом з використанням як абсорбентів розчинів МЕА або
               ДЕА. Абсорбцію газу для очищення його від сірководню та вуглекислого газу
               виконують в абсорберах, де газ рухається знизу вверх і взаємодіє із зустрічним
               потоком водяного розчину МЕА або ДЕА.
                                             Питання для самоперевірки

                      1. Які основні причини для проведення підготовки нафти і газу на проми-
               слі?
                      2. Опишіть процес сепарації нафти, обладнання, яке для  цього викорис-
               товується.
                      3. Опишіть основні складові частини системи збору і підготовки нафти.
                      4. Суть процесів знесолення та зневоднення нафти. Методи, які викорис-
               товуються.


                                                                                                             46
   42   43   44   45   46   47   48