Page 47 - 4885

цює переважно вісім годин (рідше 16 або 24 години). За цей час шар адсорбенту
насичується вологою і конденсатом. Після цього апарат переключають на робо-
ту в режимі регенерації. При регенерації газ нагрівають у нагрівниках до тем-
ператури 200-300 °С і потім подають у колону. Нагрітий газ, проходячи шар на-
сиченого вологою і конденсатом адсорбенту, поглинає вологу та конденсат і
виводить їх за межі колони. Потім цикли адсорбції і десорбції періодично по-
вторюють. Адсорбційні методи осушування газу порівняно з абсорбційними
сприяють більш глибокому очищенню газу від вологи зі зниженням точки роси
до мінус 50 °С і нижче.
Глибина осушування газу перед подачею його в магістральні газопроводи
визначається галузевим стандартом за вологістю в різних кліматичних зонах.
Точка роси – температура, до якої має охолоджуватися газ, щоб досягнути ста-
ну насичення водяною парою. При досягненні точки роси в газі починається
конденсація вологи, що призводить до утворення гідратів. В Україні з 1 травня
до 30 вересня точка роси газу за вологістю не повинна перевищувати 0 °С, а з 1
жовтня до 30 квітня 5 °С.
На родовищах з підвищеним вмістом сірководню газ перед подачею в ма-
гістральний газопровід очищають від сірководню. Водночас, сірководень —
цінна сировина для отримання високоякісної елементарної сірки та сірчаної ки-
слоти. Тому відокремлений від газу сірководень використовують для одержан-
ня сірки та сірчаної кислоти. Для видалення із газу сірководню найчастіше за-
стосовують абсорбційні методи, які можна поділити на такі три групи:
– абсорбція сірководню внаслідок його фізичного розчинення в абсорбен-
ті, яким є ацетон, трибутилфосфат;
– абсорбція сірководню внаслідок фізичного розчинення і одночасного
перебігу хімічних реакцій взаємодії речовини-абсорбента з сірководнем; у цьо-

му випадку як абсорбенти використовують суміш розчинника-сульфінолу і хі-
мічного поглинача – діізопропаноламіну та води;
– абсорбція сірководню та вуглекислого газу при їх хімічній взаємодії з
хімічно-активною частиною абсорбента; абсорбентами при цьому є моноетано-
ламін (МЕЛ), діетаноламін (ДЕА), триетаноламін (TEA).
Найчастіше на практиці газ від сірководню та вуглекислого газу очища-
ють абсорбційним методом з використанням як абсорбентів розчинів МЕА або
ДЕА. Абсорбцію газу для очищення його від сірководню та вуглекислого газу
виконують в абсорберах, де газ рухається знизу вверх і взаємодіє із зустрічним
потоком водяного розчину МЕА або ДЕА.
Питання для самоперевірки

1. Які основні причини для проведення підготовки нафти і газу на проми-
слі?
2. Опишіть процес сепарації нафти, обладнання, яке для цього викорис-
товується.
3. Опишіть основні складові частини системи збору і підготовки нафти.
4. Суть процесів знесолення та зневоднення нафти. Методи, які викорис-
товуються.

46