Page 33 - 4885

Найбільш позитивні результати видобування нафти шахтним способом за
допомогою галерей були отримані в Румунії на родовищі Сарата-Монте-ору,
починаючи з 1930 р. Ці родовища розташовані за 15 км на захід від міста Бузеу
і розміщені в антиклінальній складці, яка знаходиться в межах склепіння порід
сармата. Тут були споруджені шахти глибиною від 180 до 240 м, із вибоїв яких
проходила головна галерея, а перпендикулярно до неї поперечні галереї. Нафта
стікала по жолобах галереї. Нафту відпомповували з них за допомогою ручних
помп в загальний жолоб із розрізаних сталевих труб, які укладали між рейками
вузькоколійки. Спроби видобувати нафту шахтним способом робили у США
(1966 р.) та в Канаді.
Для того, щоб звести до мінімуму ризик при шахтному видобуванні нафти
та максимально поліпшити умови роботи була розроблена система Рені
(Renny). За цією системою галереї (польові штреки) прокладали вище покрівлі
пласта або нижче підошви пласта в перекривальних або підстильних породах, а
вздовж всього тунелю через кожні 5 м здійснювали масове буріння неглибоких
свердловин, за допомогою яких вели експлуатацію родовища. За системою Рені
нафта і газ по трубах надходили в сепаратори, а після їх відокремлення вони
насосами і компресорами подавалися на поверхню. Це був своєрідний підзем-
ний нафтовий промисел.
Більш відома у світі система Райта, суть якої полягає в прокладанні шахти
через всю товщу продуктивних пластів та бурінні довгих радіальних свердло-
вин у всіх напрямках для дренування віддалених ділянок пласта. Видобута наф-
та збиралася у колекторі на вибої і відпомповувалася на поверхню. Свердлови-
ни мали діаметр 50 – 75 мм та довжину до 800 м. Усі підземні свердловини в
нафтових шахтах починають наповнюватися нафтою ще під час буріння, тому
їх одразу вводять в експлуатацію, як тільки входять у продуктивний горизонт.

Особливий режим експлуатації свердловин встановлюється для тріщинуватих
колекторів, оскільки їх розкриття може призвести до раптового викиду нафти,
газу, води, а це вже загрожує режиму вентиляції чи водовідливу.
Шахтове видобування нафти ведеться і в Росії на Ярегському родовищі
(Республіка Комі), яке розробляється з середини 30-х. У Бориславі (Україна) в
50-х роках було споруджено шахту на Мразниці, але в 1957 р. до початку її екс-
плуатації рішенням Львівського раднаргоспу її було ліквідовано. Шахтне видо-
бування нафти можливе лише в умовах низьких пластових тисків. На Ярегсь-
кому родовищі нафти належать до важких, характеризуються великим вмістом
асфальтенів і смол, їхня густина становить 940 кг/м, а їх в'язкість більш ніж у 30
разів перевищує, наприклад, в'язкість бориславської нафти. Але ця в'язкість іс-
тотно зменшується при її прогріванні. Тому на Ярегському родовищі, яке зай-
має за площею 160 км, проведено багато шахтних стовбурів, а, здебільшого, в
підстельному пласті прокладені підземні галереї з періодичними камерами, з
яких вибурюють вверх прямо або під кутом свердловини. Частина з них призна-
чена для подачі перегрітої пари, з інших свердловин до камер стікає нафта з
пластовою водою або з водяним конденсатом.

32