Page 28 - 4885
P. 28

5 РОЗРОБКА НАФТОВИХ ТА ГАЗОВИХ РОДОВИЩ.
                                    КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ СВЕРДЛОВИН

                                                         Зміст теми

                      Основні  режими  експлуатації  нафтових  родовищ  залежно  від  геолого-
               промислових умов. Обладнання, яке при цьому використовують.
                      Основні методи і обладнання для розробки газових родовищ.
                      Методи  впливу  на  нафтові  та  газові  родовища  з  метою  інтенсифікації
               припливу. Технологічний транспорт, який для цього використовується.
                      Методи та основні транспортні засоби для підтримки працездатності і ре-
               монту свердловин при розробці нафтових та газових родовищ.
                      Література:  [1] с. 173-486; [2] с. 445-459; [4] с. 383-434; [8] с. 390-440; [7];
               [10].

                                                   Методичні вказівки
                       Нафта  на  нафтових  родовищах  міститься  в  тонких  каналах  -  капілярах
               продуктивних пластів під тиском, який називають пластовим. Причини наявно-
               сті в пластах пластового тиску пов'язані здебільшого з тиском води, а також і
               газу, які контактують з нафтою (водонафтові та газонафтові контакти), а також
               з пружним стисненням гірських порід пластів: силою тяжіння нафти у пласті.
                      Різниця між пластовим і вибійним тисками називається депресією сверд-


               ловини. Чим вища депресія, тим більший приплив нафти на вибій свердловини.
                      Нафта в пласті може також бути за аномального тиску. Аномальний тиск
               буває двох видів: аномально високий та аномально низький.
                      Ці три стадії перебування нафти в пласті визначають режими експлуатації
               і способи видобування нафти.
                      Розрізняють такі види режимів експлуатації покладів: водонапірний, га-
               зонапірний, розчиненого газу та гравітаційний. Водонапірний режим пов'я-
               заний з витісненням нафти і переміщенням її капілярами в пласті через підпір
               води, що з нею контактує. Розрізняють жорсткий і пружний водонапірний ре-
               жими. При жорсткому водонапірному режимі нафта до свердловин переміщу-
               ється через підпір крайніх і підошовних пластових вод. У такому режимі екс-
               плуатації вода витісняє нафту з капілярів у пласті. При жорсткому водонапір-
               ному режимі експлуатації досягають найвищого коефіцієнта нафтовіддачі плас-
               та 0,5-0,8. Коефіцієнт нафтовіддачі пласта характеризує собою повноту вий-
               мання нафти з покладу і є відношенням об'єму видобутої з покладу нафти до її
               початкового об'єму в пластах покладу. Пружний водонапірний режим експлуа-
               тації базується на пружному стисненні рідини (води) і гірських порід пласта в

               природному стані та накопиченні ними пружної енергії.
                      Газонапірний  режим  експлуатації  нафтових  свердловин  пов'язаний  з пе-
               реміщенням нафти в капілярах пласта під тиском газу, що з нею контактує. Газ,
               на відміну від води, розміщується у верхній частині пласта, утворюючи так зва-
               ну газову шапку. Природно, що газ у газовій шапці перебуває під високим тис-
               ком. Під час видобування нафти зі свердловин тиск у пласті буде знижуватись,
               газ розширюватись і за нафтою буде проникати в пори пласта, витісняючи при


                                                                                                             27
   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33