Page 35 - 4885

нафтонасичені через дрібні та перетоку нафти із нафтонасичених зон у завод-
нені через великі порові канали. Вважається, що чим скоріше почато циклічне
заводнення, тим більше нафти можна добути додатково.
Зміна напрямків фільтраційних потоків.
Встановлення оптимальних величин репресій і депресій на пласти. Для
досягнення максимальної нафтовіддачі в безводний період необхідно встанов-
лювати менші градієнти тиску на поклад, а в водний період - більш високі.
Часткове зниження тиску нижче тиску насичення нафти. Часткове зни-
ження пластового тиску нижче тиску насичення нафти газом позитивно впливає
на показники розробки і нафтовіддачу покладу.
Методи збільшення нафтовіддачі, що пов'язані з системою розробки на-
фтового покладу. Вплив щільності сітки свердловин на нафтовіддачу пластів
залежить від їх розчленування (пісковистості). У монолітних пластах вплив
щільності сітки свердловин на нафтовіддачу вважається несуттєвим, а в роз-
членованих – значним. Відносний вплив щільності сітки свердловин зростає на
більш пізніх стадіях розробки.

Фізико-хімічні методи підвищення нафтовіддачі пластів.

Фізико-хімічні методи підвищення нафтовіддачі залежно від того, в якому
стані вони діють на нафту, можуть бути поділені на дві групи:
1) методи підвищення ефективності (поліпшення) заводнення;
2) методи вилучення залишкової нафти із пластів, що промиті водою,
або методи збільшення нафтовіддачі.
Перша група методів базується в основному на зміні співвідношення рух-
ливості нафти і води, в результаті чого збільшується коефіцієнт охоплення пла-
ста заводненням.
Методи вилучення залишкової нафти застосовуються з метою різкого
підвищення коефіцієнта нафтовитиснення в зонах пласта, що охоплені дією во-
ди. Необхідною умовою їх застосування є значне зниження міжфазного повер-
хневого натягу між нафтою і агентом, що її витісняє. До цих методів відносить-
ся: заводнення розчинами ПАР; полімерне заводнення; лужне і кислотне завод-
нення, іноді сюди відносять використання пін, емульсій і газоводяних сумішей.
Вилучення залишкової нафти. Після заводнення нафтових родовищ за
звичайною технологією або з її поліпшенням у надрах залишаються невилуче-
ними 30 - 70 % початкових запасів нафти. Залишкову нафту здатні витиснити
лише ті робочі агенти, що змішуються з нафтою та водою або мають надто ни-
зький міжфазний натяг на контакті. Такі умови виникають у разі витиснення
нафти міцелярними розчинами та двоокисом вуглецю. Ці методи відносяться до
найбільш високопотенційних і перспективних, здатних значно знижувати за-
лишкову нафтонасиченість.

Газові методи збільшення нафтовіддачі пластів

Газ як робочий агент застосовують у практиці розробки нафтових родо-
вищ вже більше половини століття.

34