Page 34 - 4885

З часом при експлуатації нафтового чи газового пластів настає значне
зменшення дебіту в порівнянні з початковим. У цьому випадку застосовують
певні методи підвищення віддачі пластів.

Класифікація методів підвищення нафтовіддачі пластів

Однією з основних умов раціональної розробки нафтових родовищ е най-
більш повне вилучення нафти з надр. Показником ступеня використання запа-
сів нафти є коефіцієнт нафтовіддачі. Найбільш поширеним способом збільшен-
ня віддачі пласта є його заводнення – закачування в пласт певної кількості води
з метою витіснення нафти. Серед методів підвищення нафтовіддачі, що харак-
теризуються якісно більш ефективними процесами, ніж традиційний метод за-
воднення, можна назвати витиснення нафти міцелярними розчинами, двоо-
кисом вуглецю, парою, за допомогою внутрішньопластового горіння.
Виявлено, що у заводнених пластах утворюються різні види залишкової
нафти. Залишкова нафта розподіляється таким чином, %: у слабопроникних
прошарках на ділянках, які обійшла вода, - 27; в застійних зонах однорідних
пластів - 19,0; в лінзах, що не розкриті свердловинами, - 16; у вигляді плівок -
31; біля місцевих непроникних екранів - 8.
Більша частина залишкової нафти (60 – 65 %) не охоплена процесом за-
воднення або не дренується внаслідок високої макронеоднорідності пластів, що
розробляються. Друга частина залишкової нафти (35 - 40 %) залишається в об-
воднених колекторах внаслідок їх мікронеоднорідності, нестійкої фільтрації, дії
різних фізичних та фізико-хімічних факторів.
Практично всі відомі процеси збільшення нафтовіддачі передбачають пе-
реміщення та мобілізацію залишкової нафти в обводнених зонах пласта.
Заводнення як традиційний (класичний) метод. Повнота витиснення наф-
ти водою звичайно характеризується коефіцієнтом витиснення, що в реальних
умовах змінюється в межах 0,4 - 0,75, при цьому залишкова нафта займає 15 -
40 % загального об'єму заводненого пустотного простору; другим фактором,
що визначає нафтовіддачу пластів при заводненні, є охоплення пластів завод-
ненням. До основних причин пониження ефективності витиснення нафти при
заводненні можна віднести: прояв капілярних сил, що перешкоджають витис-
ненню нафти з частини пор мікронеоднорідного середовища; несприятливе від-
ношення рухливостей рідин, що витісняють і витісняються; геологічну неодно-
рідність будови продуктивного пласта.
Циклічна дія на пласти при заводненні. Суть методу циклічної дії і зміни
напрямку потоків рідини полягає в тому, що в пластах, які неоднорідні за роз-
мірами пор, за проникністю прошарків, зон, ділянок і нерівномірною нафтона-
сиченістю, а також відбором нафти і нагнітанням води через свердловини, шту-
чно створюється змінний тиск. Він досягається зміною об'ємів нагнітання води
в свердловини або відбору рідини зі свердловин у певному порядку шляхом їх
періодичного підвищення і зниження.
Виникнення різних за знаком перепадів тисків між зонами (верствами) рі-
зної насиченості сприяє прискоренню капілярного, протитечійного просякнен-
ня водою нафтонасичених зон (верств) - вторгненню води із заводнених зон у

33