Page 32 - 4885
P. 32

Методи видобутку газу і газового конденсату

                      Залежно від складу продукції, яку отримують із газових свердловин, га-
               зові родовища поділяють на дві групи: суть газові і газоконденсатні. На газо-
               вих родовищах із свердловин надходить чистий газ (природний) разом з неве-
               ликою кількістю вологи та твердими частинками механічних домішок. Природ-
               ний газ складається переважно із легкого вуглецю – метану (94-98 %), який не
               конденсується при зміні пластового тиску. Суть газові родовища трапляються
               дуже рідко. До складу газоконденсатних родовищ входить не тільки легкий ву-
               глеводень парафіного ряду, метан, але і більш важкі вуглеводні цього ряду. При
               цьому вміст метану в газі знижується до 70-90 % за об'ємом. Більш важкі, ніж
               метан вуглеводні при зміні пластвого тиску переходять у рідкий стан (конден-
               суються), утворюючи так званий конденсат. Разом з газом і конденсатом з ви-
               бою свердловин надходить вода і тверді частинки механічних домішок. На де-
               яких родовищах гази містять достатньо велику кількість сірководню та вугле-
               кислого газу (до 25 % від об'єму). Такі гази називають кислими. Крім того, на
               ряді  родовищ  разом  із  газом  зі  свердловин  надходить  достатньо  велика  кіль-
               кість цінних інертних газів (здебільшого гелію).
                      Основний метод видобування газу та газового конденсату – фонтанний,
               оскільки газ у продуктивному пласті володіє достатньо великою енергією, яка
               забезпечує його переміщення капілярними каналами пласта до вибою газових
               свердловин. Як і при фонтанному способі видобутку нафти, газ надходить з ви-
               бою до гирла свердловини колоною фонтанних труб.
                      Для забезпечення нормальних умов експлуатації газових свердловин і оп-
               тимального дебіту цих свердловин велике значення має вибір оптимального ді-
               аметра фонтанних труб. Оптимальний діаметр фонтанних труб визначають, ви-
               ходячи із двох критеріїв: максимального виносу з вибою свердловини на повер-
               хню твердих і рідких домішок газу та мінімуму втрат тиску в трубах при зада-
               ному дебіті газової свердловини. Винесення твердих частинок з вибою сверд-
               ловини з потоком газу забезпечується тоді, коли швидкість висхідного потоку в
               свердловині перевищує критичну швидкість, за якої тверді частинки не перебу-
               вають у завислому стані в потоці газу.
                      Експлуатація  газових  свердловин  пов'язана  з необхідністю  забезпечення
               заданого дебіту газу і газового конденсату (на газоконденсатних родовища).
                      Шахтний метод розробки нафтових родовищ.
                      Вперше шахтний метод розробки нафтових родовищ у промислових мас-
               штабах використано у Франції (Ельзас, Пешембронське родовище, 1917 p.). На
               цьому родовищі нафту видобувають з дренажних штреків. З 1917 до 1920 р. зі
                                                                             3
               штреків довжиною 4450 м було видобуто 55000 м нафти. У 1930 р. на цьому
               родовищі було прокладено вже три шахти на глибині 150 – 250 м з довжиною
               гірничих виробок близько 100 км.
                      У 1920 р. розпочались шахтні розробки нафтового родовища біля Ганове-
               ра (Німеччина) за допомогою дренажних штреків, прокладених безпосередньо в
               нафтовому пласті.





                                                                                                             31
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37