Page 74 - 486

2 2 2
P x P 2  L  V сер щ r  D 
L
L
H
с g   h  с g    о  л  d    2 g   g  l    d  , (3.22)


При  = 90
2
P x P 2   l   D 4  V 2  L V сер

H
l
L
L
l
с g  h  с g     о  л  d    d   1  2 g   о  л  d   2 g , (3.23)
       

Кінець циклу нагнітання ( = 180 )
2
P P  L  V сер щ 2 r  D  2
x  h  2   о  л      l    . (3.24)
с g  H с g   L L d  2 g  g  d 
Для реальних умов роботи насоса інерційні втрати напору завжди

значно більші від гідравлічних , а тому з рівнянь (3.22), (3.23), (3.24),
випливає, що:
– максимальний тиск у циліндрі насоса буде на початку циклу

нагнітання ( =0 ), а мінімальний – в кінці нагнітання ( =180 );
– якщо l  , то P  const;
0
x
– пневмокомпенсатор необхідно монтувати якомога ближче до
циліндрів насоса (найкраще на самому насосі).
Для визначення тиску ( P ) в робочій камері насоса при
x
всмоктуванні (рис.3.9, б) складаємо рівняння Бернуллі для перерізів 0 -
0 і 1 - 1

V 2 2 2 2 2
P P x V сер L V сер V вх l V вх W вх
0
L
в
L
l
l
с g  h  с g  2 g   о  2 g  л  d  2 g   о  2 g  л  d  2 g  g l  , (3.25)
де P – атмосферний тиск у перерізі 0-0 (відкрита прийомна ємність);
0
h – висота всмоктування насоса;
в
P x
– потенціальна енергія рідини в циліндрі насоса (переріз 1-1);
с g 

V 2
– кінетична енергія рідини в циліндрі насоса;
2 g 

2
2
V сер L V сер
 о L  і л L   – відповідно, місцеві втрати і втрати
2  g d 2  g
напору по довжині трубопроводу L до пневмокомпенсатора;
2 2
V вх l V вх
 о  і л   – відповідно, місцеві втрати і втрати
l
l
2 g  d 2 g 
напору по довжині трубопроводу l (між компенсатором і циліндром
насоса);

70