Page 75 - 486
P. 75
W вх
g l – інерційні втрати напору на проміжку l.
По аналогії з вихідним трубопроводом
2 2
D D
V V і W W . (3.26)
вх
вх
d d
Підставивши (3.26) у (3.25) і згрупувавши відповідні члени
отримаємо
4
2
P P L V сер l D V 2 W D 2
x 0 h о л о л 1 l . (3.27)
с g с g в L L d 2 g l l d d 2 g g d
Проаналізуємо рівняння (3.27). На початку циклу всмоктування
( =0)
2 2 2
P x P 0 L V сер щ r D
.
в
L
L
с g с g h о л d 2 g g l d (3.28)
При (=90)
2
P x P 0 L V сер l D 4 V 2
l
в
l
L
L
с g с g h о л d 2 g о л d d 1 2 g . (3.2)
Кінець циклу всмоктування ( =180)
P P L V 2 щ 2 r D 2
x 0 h о л сер l . (3.30)
с g с g в L L d 2 g g d
З аналізу рівнянь (3.28), (3.29), (3.30) випливає, що мінімальний
тиск в циліндрі насоса буде на початку циклу всмоктування ( = 0), а
максимальний – в кінці циклу всмоктування ( =180). Якщо l , то
0
P const. Отже, пневмокомпенсатор і на вхідній лінії необхідно
x
монтувати якомога ближче до циліндрів насоса.
Для відсутності явища кавітації, необхідно щоб тиск в робочій
камері насоса був більшим від тиску насичених парів перекачуваної
рідини (P ). Найбільшу висоту всмоктування насоса знайдемо з
нп
виразу (3.28)
2
P P нп L V сер щ 2 r D 2
0
.
h вс max с g о л d 2 g g l d (3.31)
L
L
Аналізуючи рівняння (3.31) можна зробити наступні висновки:
– висота всмоктування насоса буде тим більшою, чим більший
атмосферний тиск (P ) у відкритій прийомній ємності (P в горах
0
0
нижчий, ніж на рівні моря);
71