Page 69 - 486

Рисунок 3.8 – Схема до визначення об’єму пневмокомпенсатора


1
При t  щ (рис.3.8) – рівень рідини в пневмокомпенсаторі
1

2
мінімальний (початок акумулювання рідини); при t  щ – рівень
2
рідини в пневмокомпенсаторі максимальний (кінець акумулювання
рідини в пневмокомпенсаторі).
В результаті нерівності в кожний момент часу об’ємів рідини, що

поступає в пневмокомпенсатор і витікає з нього, об’єм пневматичної
подушки в пневмокомпенсаторі змінюється від V min до V max . При

цьому проходить періодичне коливання тиску газу від P max до P min . Із

збільшенням об’єму повітряної подушки в пневмокомпенсатора,
нерівномірність потоку рідини зменшується.
Необхідний об’єм і тиск газу в пневмокомпенсаторі визначають
наступним чином.

Вводять поняття коефіцієнта пульсації тиску
P max  P min P max  P min V max  V min  V
     , (3.10)
P сер P max  P min V сер V сер
2

де P max – максимальний тиск насоса (максимальне відхилення стрілки
манометра) для даної циліндрової втулки;

P min – мінімальний тиск насоса (мінімальне відхилення стрілки
манометра) для даної циліндрової втулки;

V max – об’єм повітряної подушки в пневмокомпенсаторі при P min ;

V min – об’єм повітряної подушки в пневмокомпенсаторі при P max ;

VД – об’єм рідини, що акумулюється в пневмокомпенсаторі за час

від t до t (рис.3.8);
2
1
V – середній об’єм пневмокомпенсатора.
сер
Коефіцієнт пульсації тиску може змінюватись в межах
 0,05...0,12. Для насосів загального призначення приймають

 0,05, а для бурових насосів  0,12 (12%).
Класичний метод розрахунку заснований на умові, що зміна стану
газу в пневмокомпенсаторі ізотермічна, тобто

P max V  min  P min  V max  P сер  V сер .

Зміна об’єму повітряної подушки в пневмокомпенсаторі насоса
однократної дії буде (див. рис.3.8)

65