Page 79 - 486

N
 м  i . (3.39)
N
За механічним ККД оцінюють ефективність насоса як механізму.
Об’ємні втрати енергії обумовлюються перетоками рідини (в

клапанах, ущільненнях поршня, штока).
Об’ємний ККД
Q
 0  д , (3.40)
Q T

де Q  дійсна подача насоса;
д
Q  теоретична подача насоса.
T
За допомогою об’ємного ККД оцінюють досконалість насоса з

точки зору його герметичності.
Гідравлічні втрати енергії на проміжку між вакуумметром і
манометром (головним чином в клапанах), оцінюються гідравлічним
ККД

P
 Г  , (3.41)
P i сер

де P  тиск у вихідному патрубку насоса;

P i сер  середній індикаторний тиск в робочій камері насоса.

Індикаторний ККД насоса

   0   Г . (3.42)
i
Загальний ККД ЗПН

N N N Q P N
з  K  K  i   i  з 0 з  Г з  м (3.43)
N N N i Q сер Т  P i сер N

Для ЗПН всі ККД визначаються експериментально.
При розрахунковому навантаженні величина загального ККД

залежить від конструкції, стану, якості виготовлення вузлів і деталей
та розмірів насоса. В середньому для вальних ЗПН з  0,75 0,8.

Залежність подачі, потужності і ККД від тиску називається
характеристикою об’ємного насоса (рис.3.11). Зниження подачі Q ,
д
пояснюється збільшенням втрат через нещільності робочих камер з
ростом тиску. Потужність насоса при цьому зростає, а загальний ККД
майже постійний в широкому діапазоні зміни тиску (він суттєво

знижується лише при низьких і високих тисках). У першому випадку в
результаті того, що з наближенням до холостого ходу будь-який
механізм працює не економічно, а в другому – внаслідок збільшення

втрат).

75