Page 25 - 486

 – кут між векторами відносної і колової швидкостей (він

визначається формою лопатей відцентрової машини і режимом її
роботи).
В теорії і розрахунках відцентрових машин використовують також

колову і радіальну складові абсолютних і відносних швидкостей і
позначаються індексами u і r.
Для виведення основного рівняння відцентрової машини
використовується закон моментів кількості руху. На основі цього

закону приріст моменту кількості руху матеріальної системи відносно
даної осі за деякий проміжок часу рівний моментові імпульсу всіх
зовнішніх сил, що діють на систему за той же проміжок часу відносно

тієї ж осі.
Основне рівняння відцентрових машин має наступний вигляд
U C cosб  U C cosб
H T  2 2 2 1 1 1 , (2.5)
g

де H – теоретичний напір, який створюється лопатями робочого
T 
колеса машини (при безмежній кількості безмежно тонких лопатей);
U і U – колові швидкості рідини (відповідно на виході і вході
2 1
робочого колеса;
C і C – абсолютні швидкості рідини (відповідно на виході і вході
2 1
робочого колеса;
б і б – гідродинамічні кути на виході і вході робочого колеса;
2 1
g – прискорення вільного падіння.
Рівняння (2.5) вперше було отримане в Росії академіком Л.
Ейлером у XVIII ст. і носить назву рівняння Ейлера.
На безударному режимі роботи відцентрової машини б 1  90 , а

тому рівняння (2.5) прийме вигляд

U 2 C 2 cosб 2
H T  . (2.6)
g

Між тиском насоса і його напором існує залежність
P   gH . (2.7)

На безударному режимі роботи ідеального насоса будемо мати
P T  сU 2 C 2 cosб . (2.8)
2
рn
Відомо, що U  щr  r .
2 2 2
30
Підставивши значення U в рівняння (2.8) отримаємо (2.9)
2
р
P  сnr C , (2.9)
T 2 2u
30

21