Page 24 - 486
P. 24
меридіональний напрямок, a з кінця – під кутом проводимо лінію.
1
На меридіональному напрямку відкладаємо (в масштабі) значення
швидкості С 1m і з кінця вектора цієї швидкості проводимо пряму
паралельну швидкості U (до перетину з лінією проведеною під кутом
1
). Отриману точку перетину з’єднуємо з початком швидкості U і
1
1
отримуємо відрізки швидкостей C і W . Виміривши ці відрізки і
1
1
помноживши їх на масштаб отримаємо абсолютні значення
швидкостей C і W . Кут (між абсолютною і коловою швидкостями)
1
1
1
називається гідродинамічним кутом (в нашому випадку він гострий).
Відкриваючи засувку на виході насоса (при постійній частоті
обертання вала насоса), збільшуємо подачу насоса до значення Q, а
значить згідно рівняння (2.4) збільшуємо величину нормальної
складової швидкості до значення C . Побудуємо новий трикутник
1m
швидкостей (аналогічно першому), в якому = 90. В цьому
трикутнику C =C, а W – відносна швидкість руху рідини.
1
1m
1
Продовжуючи відкривати засувку на виході насоса, отримаємо
подачу Q , швидкості C , C ,W , при цьому гідродинамічний кут
1
1m
1
буде >90.
1
Режим роботи насоса при = 90 називається безударним
1
(оптимальним). При такому режимі роботи насоса вхід рідини в канали
робочого колеса відбувається без втрат енергії на удар об лопаті
колеса.
Аналогічно будується трикутник швидкостей рідини на виході із
робочого колеса, з якого знаходимо абсолютні значення швидкостей
U , W 2 C , 2 .
2
2.4 Рівняння Ейлера для турбомашин
Енергія, яка передається рідині чи газу робочим колесом
відцентрової машини, визначається в основному величинами
абсолютної, відносної і колової швидкостей на вході і виході з
міжлопатевих каналів. Плани таких швидкостей приведені на рис.2.7,
де позначено: U – колова швидкість; W – відносна швидкість, тобто
швидкість потоку відносно колеса, що обертається; C – абсолютна
швидкість (швидкість рідини відносно нерухомого корпусу машини).
Характерними елементами являються також наступні кути:
– кут між векторами колової і абсолютної швидкостей;
20