Page 42 - 4844

ділянки, кожна з яких має дві опорні точки – початкову і кінцеву (рис. 9.1, б).
Початкова точка кожної наступної ділянки співпадає з кінцевою точкою

попередньої ділянки.

а) б)

Рисунок 9.1 – Програмування обробки контуру деталі:
а – ескіз контуру деталі; б – вибір опорних точок і напрямку обробки

Геометрична інформація про величину переміщень задається в приростах.
Прирости і напрямок обробки визначаються відносно початку координат, для
чого координатні осі паралельно переносяться з центром у початкову точку,

якщо ділянка – відрізок прямої, або в центр дуги. Осями координат умовно
задана площина ділиться на квадранти І – ІV (рис. 9.2)

Рисунок 9.2 – Умовне розбивання площини на квадрати для
програмування дуг кіл

Коли опорні точки даного контуру визначено виходячи з геометричних
розмірів вихідного креслення деталі, знаходимо координати цих точок відносно

плаваючої системи координат. Описавши в системі команд Н331М послідовно
кожну ділянку контуру з врахуванням технології, отримаємо програму його
обробки. Дана програма описує рух певної точки. На практиці це, як правило,

42