Page 30 - 4840

швидкість прийняття рішень. Інакше вважається, що компанія
керує недостатньо ефективно. Тип управління в японських
організаціях орієнтований передусім на групову діяльність та
колективну відповідальність. Управлінські рішення
приймаються шляхом включення кожного члена, в тому числі і
керівника, в діяльність групи. Колективне прийняття рішень
потребує тривалого часу. Японський менеджер тільки регулює
роботу в потрібному напрямку з допомогою непрямих методів
впливу.
По-різному в японських та американських фірмах
здійснюється процес планування. Так, японські компанії
формують свої цілі здебільшого в загальному вигляді. Це і є
стратегія фірми на певний період. В американських фірмах
встановлюються конкретні критерії і цілі. Чітко формулюється
постановка завдання.
Найважливішою рисою японської моделі управління є
система “пожиттєвого найму”, тобто гарантованої
довготермінової зайнятості. В США працівник наймається на
роботу на короткий термін.
Характерним моментом японського управління є
система просування і оплати праці на основі стажу роботи у
фірмі. Оцінка ділових і моральних якостей працівника і його
просування по службі проходить дуже повільно, шляхом
послідовного вивчення ним конкретних видів діяльності того
чи іншого відділу фірми. У результаті цього накопичується
необхідний виробничий досвід. Велика увага приділяється
ротації кадрів, тобто регулярній зміні працівниками місця
служби. В американських фірмах можна зробити кар’єру за
більш короткий час, але вдається це найбільш ініціативним,
висококваліфікованим працівникам.
Заробітна плата працівників в японському варіанті
стимулює прикріплення працівників до постійного робочого
місця протягом тривалого часу і залежить від стажу роботи на
фірмі. Нерідко спостерігається така картина, коли працівник
старшого віку, але нижчої кваліфікації отримує більшу

29