Page 8 - 4834


I  Ie j i  I m e j i , або комплексною амплітудою I  m  I m e j i .
2
За відомим миттєвим значенням можна визначити комплексне
діюче (амплітудне) значення синусоїдної величини і навпаки:

i = I m sin(ωt + ψ і ) ↔ I  Ie j i .

1.1.4 Комплексні опори та провідності
Комплексний опір пасивної вітки кола (рисунок 1.1,а)
позначають великою літерою Z з рискою знизу і визначають за
формулою:
jφ
Z = R + jX = R + j (X L – X C) = Ze ,
де R – активний опір;
X = X L – X C – реактивний опір;
2
2
Z  R  (X  X C ) – повний опір вітки;
L
X
φ = arc tg – кут зсуву фаз між напругою u і струмом i.
R

Індуктивний X L і ємнісний X C опори:
1 1
X L = ωL = 2πfL; X C   .
 C 2  fC

i L R C I Z

L R
U

а) б)
Рисунок 1.1 – Пасивна вітка електричного кола (а) та її
комплексна схема заміщення (б)

Комплексна провідність даної вітки
1 1 R X   j
Y    2 2  j 2 2  G  jB  Ye ,
Z R  jX R  X R  X

7