Page 18 - 4832

Функціональна організаційна структура управління
передбачає функціональний розподіл праці та функціональну
спеціалізацію підрозділів. Найбільш важливі для діяльності
підприємства функції (виробництво, маркетинг, фінанси
тощо) знаходять організаційне відокремлення у відповідних
підрозділах. При цьому кожний такий підрозділ може
одержувати розпорядження одночасно від декількох
керівників функціональних підрозділів (рис. 2.3). Наприклад,
конструкторське бюро виконує розпорядження
безпосереднього керівника – начальника підрозділу науково-
дослідних та конструкторських робіт, керівника відділу
маркетингу (вимоги щодо зовнішнього виду та характеристик
розроблюваної продукції), керівника планово-економічного
відділу (розпорядження щодо лімітів витрачання ресурсів).
Перевагами функціональної організаційної структури
управління є наступні: 1) створюються найкращі умови для
вироблення та практичної реалізації єдиної технічної,
виробничої, збутової політики підприємства, що робить
легким перехід на випуск нової продукції, впровадження
нових технологічних процесів, матеріалів, гарантування
дотримання стандартів та контроль за їхнім дотриманням; 2)
сприяння підтриманню високих професійних стандартів
фахівців у галузі техніки, виробництва, маркетингу тощо, які
зосереджені у великих спеціалізованих підрозділах. Це
полегшує цілеспрямовану підготовку та перепідготовку
кадрів; 3) створюються найкращі умови не тільки для
стратегічного, а й поточного керівництва та контролю; 4)
функціональна структура управління є потужним
організаційним засобом інтеграції стратегії та поточної
операційної діяльності по вертикалі управлінської ієрархії; 5)
є найбільш економічною з точки зору формування апарату
управління та скорочення адміністративно-управлінських
витрат.
Недоліками функціональної організаційної структури
управління є: 1) відповідальність за кінцеві результати
підприємства несе його вище керівництво (голова ради
директорів або президент), тобто людина, яка має охоплювати
всі функціональні сфери діяльності підприємства та бути
компетентною у міжфункціональному керівництві; 2)
недосконала ринкова орієнтація всієї діяльності підприємства;

18