Page 68 - 4829

Августин, Декарт, Кант, Гегель). Фундаментальними
проблемами поставали критерії істини, співвідношення
абсолютної та відносної істини, істини та омани. У
некласичній філософії істина сприймається як форма
психічного стану особистості (К’єркегор) або як цінність, що
«не існує, але означає» (Ріккерт), або феномен метамови
формалізованих систем (Тарський), спекулятивний ідеальний
конструкт (Гартман).
Історизм – принцип підходу до предмета дослідження
як до змінного у часі, перебуваю чого у розвитку. Термін для
позначення універсального методу «наук про дух»
запропонований В. Дільтеєм.
Конвенціоналізм – напрямок в сучасній філософії
науки, згідно з яким використання певних суджень, які
відображають те чи інше рішення емпіричних проблем у
межах наукової теорії, пов’язане із заздалегідь прийнятими
понятійними домовленостями (конвенціями). Ці конвенції не
підпадають під емпіричні критерії істинності, вони
обумовлені уявленнями щодо простоти, зручності, естетичної
досконалості
Наукова картина світу – вища форма систематизації
наукового знання. Вона має три основні аспекти:
онтологічний, гносеологічний та методичний. В
онтологічному аспекті – це система наукових знань про світ у
цілому та окремі регіони реальності (фізична, біологічна
картина світу), про основні об’єкти цієї реальності, їх типи,
структуру, відношення, генезис, просторово-часові форми. У
гносеологічному аспекті – це система принципів, які
визначають напрями та методи наукового пізнання і є
формами синтезу наукового знання. Приклади: атомізм,
детермінізм, інваріантність у фізиці; цілісність, еволюціонізм
у біології. У методологічному аспекті – це стиль наукового

68