Page 62 - 4829

КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Абдукція – операція переходу від фактів до гіпотези: 1)
спостерігаються факти А; 2) якщо б була гіпотеза В, тоді б
вона не суперечила фактам А; 3) відповідно є підстави
стверджувати, що саме гіпотеза В дозволяє пояснити факти А.
Проблематика переходу від фактів до гіпотези вперше
розроблена Ч. С. Пірсом.
Абстрагування – це відволікання від певних
властивостей та відношень об’єкта і одночасно зосередження
основної уваги на тих властивостях та відношеннях, які є
безпосереднім предметом наукового дослідження.
Агностицизм – філософське вчення, яке стверджує
неможливість доведення відповідності між знаннями та
реальністю, а тому неможливість побудувати істину
всезагальну систему знання. Витоки агностицизму можна
віднайти в античному скептицизмі та середньовічному
номіналізмі. Агностицизм у сучасній філософії пов'язаний із
закликами відмовитись від поняття реальності та
досліджувати лише різноманітні модифікації людської
свідомості та мови.
Аксіома – вихідне положення теорії, що не потребує
доказів, з якого логічним або математичним шляхом
отримується додаткова інформація. Історія розвитку знання
доводить, що кожна наукова аксіома піддається детальному
аналізу на предмет її відповідності. Аксіоми здебільшого
характерні для логіки та математики.
Аксіоматичний метод – спосіб дедуктивної побудови
наукової теорії, коли її основу складають деякі прийняті без
доказів положення (аксіоми), а усі інші положення (теореми)
доводяться з них шляхом роздумів, які відповідають логіці
побудови даної наукової теорії. Основний метод логіко-
математичних дисциплін.

62