Page 75 - 4802

плетені загати влаштовують уздовж нижньої межі цих насаджень.
Залужені водотоки. Створюють по дну улоговин і балок для безпечного
скидання поверхневого стоку. Для залуження застосовують злакові багаторічні
трави – райгас пасовищний, вівсяницю червону, тонконіг лучний, лисохвіст. З
метою підвищення стокорегулюючої ефективності залужених водотоків і
забезпечення очищення поверхневого стоку впоперек водотоку створюють
чагарникові смуги (мулофільтри) шириною 3-5 м. Відстань між смугами 15-
20 м.
Залужені водотоки, улоговинно-смугові насадження і мулофільтри
формують на водозборі «стоковідвідну інфраструктуру» із якою з’єднуються
розміщені на схилах елементи регулювання поверхневого стоку –
стокорегулюючі лісосмуги і вали.
Водойми-регулятори. Завершують комплекс гідротехнічних споруд на
водозборі. За способом наповнення і живлення розрізняють проточні і безстічні
водойми-регулятори. До проточних належать ставки, споруджені на малих
річках або на струмках. До безстічних водойм-регуляторів належать ставки,
споруджені в балках, ярах та інших природних пониженнях місцевості. Вони
наповнюються, переважно, водами поверхневого стоку під час сніготанення і
зливових дощів. Водойми-регулятори використовують комплексно як
акумулятори води для підвищення водоакумулюючої ємності території,
поповнення запасів підземних вод, регулювання річкового стоку, а також для
риборозведення, водопостачання, зрошення і з рекреаційною метою.
За санітарно-гігієнічними вимогами мінімальна глибина безстічних
водойм-регуляторів повинна становити 3,5-4,5 м, проточних – 2,2-3,0 м. Через
кожні 3-5 років водойми-регулятори необхідно очищати від наносів (мулу).
Для захисту водойм-регуляторів від замулення і забруднення уздовж їх
берегів створюють деревно-чагарникові лісосмуги шириною 25-50 м.

75