Page 57 - 4802

У раціональному землекористуванні дуже важливе значення має
збереження гумусу, який стимулює розвиток рослин і мікроорганізмів, що
беруть участь у перетворенні мінеральних і органічних речовин у грунтах. При
нинішній паропросапній системі землеробства, недостатньому внесенні
органічних добрив і відносно низькій питомій вазі багаторічних трав у
структурі посівних площ створюються умови для швидкої мінералізації
рослинних решток у грунтах, слабої їх гуміфікації, що супроводжується
зниженням загальних запасів гумусу, виникає загроза деградації грунтів –
погіршення фізичних властивостей, зниження природної родючості й
ефективності використання мінеральних добрив. Вміст гумусу порушується
також внаслідок прибирання гною гідрозмивом. Гноївка за якістю поступається
твердому гною, якщо не застосовуються прогресивні технології використання,
вона нагромаджується у господарствах у величезних кількостях, забруднює і
заражує навколишнє середовище. Через це питання видалення, переробки,
знезаражування, транспортування, зберігання і використання безпідстилкового
гною є дуже важливим.
Бездефіцитний баланс гумусу можна забезпечити, поліпшуючи якість й
ефективність застосування гною для біологізації землеробства, що визначає
виробничу систему, яка частково чи повністю заперечує використання хімічних
речовин (мінеральних добрив, пестицидів, регуляторів росту). Вона грунтується
на використанні таких агротехнічних прийомів, як сівозміни, застосування
гною, сидератів, рослинних решток та органічних відходів
несільськогосподарського походження, вирощування бобових культур,
біологічні методи захисту рослин тощо.
Чим вищий вміст у грунті гумусу, тим менша токсична дія важких металів.
У присутності кальцію більшість важких металів (мідь, цинк, кобальт)
переходить у малорухомий стан, рухомість інших (молібден) зростає. Чим
більша ємкість поглинання, тим менша дія важких металів.
Особливо важливим є використання органічних добрив у регіонах, де
широко застосовують ґрунтозахисну систему землеробства і де неможливо
забезпечити глибоке загортання органічних добрив у грунт.
Регулювати родючість можна з допомогою більш досконалої обробки
грунту, яка сприяє скороченню темпів мінералізації гумусу. Наприклад,
зменшення глибини розпушування і частоти обробки грунту спричинює
сповільнення темпів мінералізації гумусу, тому потреба в органічних добривах
зменшується при цьому на 25%.
Серед протиерозійних заходів слід виділити технологічний спосіб обробки
грунтів, особливості якого полягають у зменшенні кількості і глибини
обробітку, суміщенні деяких операцій за рахунок збереження на поверхні землі
рослинних решток і стерні, змив і втрати поживних речовин при цьому
зменшуються в 5–10 разів. Мінімальна обробка дає змогу ефективно боротись з
ерозією за рахунок зменшення щільності грунту, підвищення його
гумусованості, поліпшення ґрунтового балансу поживних речовин і вологи.
Особливо істотні результати спостерігаються в засушливих південних районах
України. Поряд з удосконаленням процесу землеробства мінімальний обробіток

57