Page 54 - 4802

 забезпечення відповідності природокористування ландшафтно-
зональній структурі території і природно-ресурсному потенціалу;
 перехід на басейново-ландшафтний принцип ведення господарства,
який передбачає не галузевий підхід до планування розвитку галузей економіки
і використання природних ресурсів, а ведення виробничо-господарської
діяльності і використання природно-ресурсного потенціалу з урахуванням
функцій компонентів у структурі ландшафтних систем (річкового басейну).
 ренатуралізація природних ландшафтів, організація
природокористування відповідно до екологічного потенціалу території;
 нормування використання природних ресурсів з урахуванням законів,
правил і принципів природокористування;
 здійснення практичних дій, спрямованих на мінімізацію ризику
виникнення негативних екологічних ефектів та катастроф як природного, так і
антропогенного характеру;
 екологізація виробничої діяльності, впровадження ресурсозберігаючих,
екологічно безпечних технологій;

 застосування тактики не ліквідації наслідків забруднення довкілля або
руйнування природних екосистем, а тактики превентивних дій щодо
недопущення забруднення навколишнього середовища та нерегульованого
(наднормативного) використання природних ресурсів.
Діючі законодавчі і нормативні акти щодо використання, охорони і
відтворення природних ресурсів декларують право власності суб’єктів
господарювання на природні ресурси, але вони не визначають принципи, у
відповідності з якими необхідно застосовувати інтегрований підхід при
управлінні природними ресурсами.
Інструментами (механізмами) інтегрованого управління природними
ресурсами є:
- впровадження екосистемного (басейново-ландшафтного) підходу до
управління природними ресурсами;
- інвентаризація і кадастрова оцінка ресурсів;
- визначення пріоритетних функцій рік, озер, боліт, лісів, грунтового
покриву та інших компонентів у природних екосистемах (ландшафтах) і
геосоціосистемах, урахування їх при плануванні соціально-економічного
розвитку, видів господарської діяльності та обсягів використання ресурсів;
- розробка Генеральних планів щодо обсягів можливого (екологічно
безпечного) використання природних ресурсів по басейнах головних рік на
регіональному і загальнодержавному рівнях.

54