Page 61 - 4802

12. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ГОСОПОДАРСЬКА ПІДСИСТЕМА
БІОІНЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ

Організаційно-господарська підсистема передбачає реконструкцію
існуючих і формування нових екологічно безпечних агрогеосистем на основі
трансформації угідь, грунтоводоохоронної організації території, комплексного
водорегулювання, застосування науково-обгрунтованих систем ведення
аграрного виробництва. Заходи, які входять до складу організаційно-
господарської підсистеми, поділяються на профілактичні і спеціальні.
До профілактичних належать заходи, що забороняють розорювання
земель та знищення деревно-чагарникової або трав’янистої рослинності на
небезпечних для формування поверхневого стоку і розвитку ерозійних процесів
схилах.
Основу підвищення родючості грунтів повинні складати біологічні методи
(сівозміни, внесення органічних добрив, застосування сидератів), а також
агротехнічні і біологічні способи боротьби з бур’янами, хворобами і
шкідниками рослин. Добрива (органічні, мінеральні, мікроелементи та ін.)
необхідно вносити в науково-обгрунтованих дозах, які забезпечують повне
повернення винесених з грунту урожаями рослин та внаслідок ерозії
поживних речовин, збереження, відновлення і підвищення родючості
грунтів. При внесенні мінеральних добрив застосовуються переважно дробний
і локальний способи їх внесення. При локальному способі внесення
мінеральних добрив формуються «комфортні зони» живлення, в яких
локалізується активне коріння рослин.
З метою зниження екологічного ризику забруднення грунтів, поверхневих і
підземних вод пестицидами впроваджуються інтегровані методи захисту
рослин і прогресивні технології їх використання (вибіркова, смугова, крайова
обробка угідь, малооб’ємне обприскування).
Спеціальні заходи. Передбачають раціональну організацію території і
оптимізацію агрогеосистем. Виникає проблема норми стану геосистем та
утворюючих їх геокомпонентів. Таксон «норма» характеризує діапазон
оптимального функціонування геосистеми, який виражається у показниках
«роботи» геосистеми і визначає необхідність пошуку рішень для припинення
розвитку аномалій та небажаних змін. Ідеальна норма характеризує такий стан
компонентів геосистем, коли їх властивості наближені до властивостей
природних геосистем. Оптимальна норма відповідає величинам параметрів
геокомпонентів, які забезпечують безпечне функціонування геосистеми. При
цьому рівень оптимальності визначається ступенем наближеності оптимальної
норми до ідеальної.
У сучасних агрогеосистемах, які розглядаються як системи для
виробництва сільськогосподарської продукції, хід природних процесів значно
порушений. У зв’язку з цим необхідна їх реконструкція у повнокомпонентні
геосистеми з відновленими властивостями стійкості і саморегулювання, яка
побудована на принципах оптимізації геосистем, оскільки оптимальне
використання, відтворення і охорона будь-якого з окремо взятих

61