Page 89 - 4794

міждержавних об’єднань і угруповань та міжурядових
організацій – регіональних, галузевих, глобальних. Важливо
розуміти, що на нинішньому етапі розвитку людства система
глобального регулювання не може не ґрунтуватись на
національних механізмах регулювання соціально-
економічного розвитку. Тобто глобальне регулювання в
сучасних умовах є результатом своєрідної взаємодії
національних, міжнаціональних і наднаціональних форм і
методів.
Слід констатувати, що розвиток глобалізації об’єктивно
призводить до якісно нової ситуації, коли коло свободи
окремих країн у прийнятті повністю автономних рішень у
сфері регулювання економічних відносин звужується, а коло
міжнародно погоджених, скоординованих рішень, навпаки,
розширюється. Це призводить до того, що встановлення нової
глобальної системи об’єктивно сприяє вирівнюванню базових
параметрів систем національного регулювання, їх
прогресуючої адаптації до загальносвітових критеріїв
побудови регулюючих механізмів.
Отже, процес глобалізації економічного регулювання
віддзеркалює зміну базових орієнтирів економічної
ефективності розподілу ресурсів з підвищенням ролі
глобальних критеріїв ефективності. Це означає зростаючу
орієнтацію на вільний перетік ресурсів у рамках всього
світового господарства з метою їх концентрації там, де вони
можуть принести найбільший результат з точки зору
глобальної економічної структури, а не окремого національ-
ного господарства. Це означає створення загальносвітового
інституційного середовища для конкуренції, що об’єктивно
має підсилювати стимули для інновацій та економічної
модернізації.
Недоліки існуючої системи глобального регулювання
на сучасному етапі її розвитку. Незважаючи на тенденції до
все більшого інтернаціонального економічного регулювання,

89