Page 90 - 4794

міжнародна регулююча система все ще залишається
дезінтегрованою, діяльність більшості її складових частин
слабо узгоджується, а інколи і прямо суперечить одна одній.
Вирішення цієї проблеми – в значному підсиленні
інтернаціональних регулюючих процесів, підвищенні ступеня
інтеграції різних міжнародних інституцій і координації
політики різних держав світу на основі погоджених
принципів.
Велику небезпеку становить на сьогодні очевидний
дисбаланс між двома сторонами системи економічної
глобалізації – між процесами лібералізації основних факторів
виробництва в рамках світогосподарської системи, з одного
боку, та процесами створення системи міжнародних норм
регулювання – з другого.
У зв’язку з цим необхідно звернути увагу на декілька
принципових моментів.
По-перше, тенденції економічної глобалізації не
означають, що всі країни займатимуть рівне становище
відносно глобальної системи, що формується, та будуть
отримувати однакову вигоду від перебування в її рамках.
Поки що глобалізація супроводжується збільшенням розриву
в економічному розриву найбагатших та найбідніших країн,
загрозою глибокого і нездоланного економічного розколу
світу.
По-друге, сьогодні спостерігається очевидний дисонанс
між різними рівнями глобального регулювання. Регулюючі
механізми ТНК є значно більш розвиненими, ніж механізми,
які забезпечують макроекономічне балансування
різноманітних потоків у рамках світового господарства.
По-третє, не менша суперечність існує між різними
сферами регулювання. Це проявляється в очевидному
превалюванні вузько економічних підходів і значній
недорозвиненості гуманітарних та екологічних підвалин

90