Page 93 - 4794

дедалі більше підпорядковують собі національні системи
регулювання не тільки у вузько торговельній сфері, але й
суміжних сферах.
Загальним підґрунтям для значного прискорення
процесів формування глобальної системи економічного
регулювання стало прискорення процесу лібералізації
міжнародної торгівлі за результатами Уругвайського раунду
ГАТТ, оскільки при цьому було досягнуто якісного прориву в
декількох напрямках, які до цього серйозно обмежували
процес глобалізації у зазначеній сфері.
По-перше, стосовно кола країн, які залучені до цієї
системи. Якщо раніше до неї у повному обсязі належали,
власне, тільки країни з розвиненою ринковою економікою, то
тепер вона практично розповсюдилась і на країни, що
розвиваються, та на країни з перехідною економікою, ставши
глобальною в суто географічному вимірі.
По-друге, вона заклала підвалини для поширення
процесу лібералізації торгівлі та своїх регулюючих норм на ті
сфери, які раніше випадали зі сфери її впливу, в тому числі на
регулювання: ринків сільськогосподарських виробів,
текстильних виробів і готового одягу; ринків послуг;
іноземних інвестицій; інтелектуальної власності; проблем,
пов’язаних з багатьма технічними бар’єрами у торгівлі, щодо
яких раніше не були запроваджені міжнародні регулюючи
норми. Власне кажучи, ця торговельна система переростає у
комплексну систему лібералізації та регулювання
міжнародних економічних відносин у цілому.
По-третє, вона призвела до створення нової міжнародної
структури – Світової організації торгівлі (англ. World Trade
Organization, WTO, СОТ) – яка вже сьогодні стала найбільш
потужною міжнародною інституцією для регулювання
міжнародних торговельних і тісно пов’язаних з нею інших
форм міжнародних економічних відносин.

93