Page 91 - 4794

глобальної регулюючої системи, що потенційно створює
небезпечні наслідки для глобальної економіки ХХІ ст.
По-четверте, в нинішній глобальній системі регулювання
надто слабкими є ті регулюючі підсистеми, які забезпечують
функції контролю. Результатом цієї неадекватності є значне
поширення транснаціональної злочинності.
По-п’яте, слабкою є узгодженість між різними
структурами глобального регулювання, що породжує
безсистемність, внутрішню конфліктність, а отже, значно
знижену соціальну ефективність регулюючих механізмів. Це є
прямим наслідком поки що неадекватної ролі в глобальному
економічному регулюванні найбільш універсальної
міжнародної структури – ООН – в особі її Економічної і
Соціальної ради, яка досі не має важелів для проведення в
життя прийнятих нею рішень.
Безумовно, всі ці обмеження і недоліки мають бути
ретельно враховані в процесі діяльності щодо істотного
розвитку та вдосконалення механізмів регулювання
глобальної економіки.
Глобальні регуляторні інститути. Для регулювання та
вирішення глобальних проблем людства міжнародне
співтовариство створило систему міжнародних організацій,
яких налічується понад 4 тисячі, і понад 300 з них –
міждержавні. Загалом можна виділити такі види глобальних
регуляторних інституційних структур:
1) міждержавні (міжурядові) та недержавні. Переважна
більшість міжнародних організацій – недержавні. Серед них
велика кількість різноманітних асоціацій, союзів і фондів;
2) універсальні, відкриті для всіх держав, і
спеціалізовані, наприклад, регіональні чи галузеві міжнародні
організації;
3) організації загальної компетенції, що охоплюють всі
сфери політичних, економічних, соціальних та культурних
відносин (ООН, Рада Європи, Ліга арабських держав), і

91