Page 66 - 4794

обігу; забезпечення стійкості національної валюти;
регулювання взаємовідносин між працею і капіталом, між
підприємцями та найманими робітниками; регулювання
зовнішньоекономічної діяльності, включаючи митні
обмеження; забезпечення економічної безпеки країни.
3. У країнах з перехідною економікою, включаючи й
Україну, на етапі становлення та розвитку реформ держава
має бути більш активною, ніж в умовах відрегульованої
економіки, щоб швидше подолати бажання старої системи
зберегти своє попереднє становище. За відсутності
державного втручання на стадії формування ринкової
економіки посилюється стихійний розвиток, який сприяє
появі нових сил протистояння, що монополізують процеси
виробництва. Не менш важливою в умовах перехідної
економіки є міжнародна діяльність держави. Держава бере
участь у світовій господарській конкуренції тільки завдяки
своїй господарській політиці. В таких умовах швидко зростає
дипломатична складова конкурентоспроможності країни.
Здатність відстояти свої інтереси повинна проявлятися у
багатьох сферах – від лобіювання «своїх» підприємств на
міжнародних тендерах до участі в міжнародних дебатах
навколо принципів і правил світових господарських відносин
та впливу на щоденну діяльність міжнародних економічних
організацій.
4. Для кожної країни масштаби державного регулювання,
його конкретні механізми й форми здійснення мають бути
різними. Вони повинні враховувати історичні традиції країни,
її національну культуру, масштаби території, специфіку
геополітичного становища. Тому роль держави в країнах Азії
має бути іншою, ніж у Європі, у Скандинавії вона
відрізняється від континентальної Європи.
5. Послаблення макроекономічного регулювання
супроводжується різким загостренням проблем
екстерналізації як всередині країни, так і в світовому

66