Page 64 - 4794

найрізноманітніші галузі економіки, політики, екології,
культури тощо. Існування більше 20 тис. різних неурядових
міжнародних організацій (приблизно 2 тис. з яких мають
статус спостерігача при ООН) свідчить про інтенсивність
цього процесу, причому за нових умов держава вимушена
делегувати свої повноваження не тільки «нагору»
наддержавним структурам, а й «униз» регіональним та
муніципальним інститутам всередині країни. В основу такого
розподілу повноважень покладено принцип субсидіарності: в
кожній конкретній галузі суспільних відносин повноваження
концентруються на тому рівні, де регулювання даної галузі
може здійснюватися найбільш ефективно і з найбільшою
користю для суспільства. Тобто із всевладного суверенного
вершителя долі власної економіки держава перетворюється на
одну із ланок все більш сприятливого механізму, який
регулює глобальні економічні та інші відносини.
Таким чином, до сучасних пріоритетів державного
регулювання економіки в Україні можна віднести наступне.
По-перше, це подальша стабілізація зростання, вироблення
збалансованої макроекономічної політики з метою досягнення
стійкого розвитку з урахуванням екологічних та соціальних
вимог. По-друге, сприяння зростанню продуктивності через
здійснення ефективної інноваційної політики, насамперед
щодо прискореного розвитку НТР і зокрема фундаментальних
наук, підтримка інформаційних технологій. Не слід забувати,
що вихідним рушієм завжди виступає доходність науково-
технологічної продукції. Якщо продаж на світовому ринку 1
кг сирої нафти дає 2-2,5 центи прибутку, то 1 кг побутової
техніки – 50 дол., 1 кг авіаційної техніки – 1000, а 1 кг
електроніки та інформаційної техніки дозволяє заробити 5
тис. дол. По-третє, всіляке сприяння розвитку освіти і
підвищенню кваліфікації робочої сили, що призводить до
економічного зростання та підвищення рівня життя українців.
Нині стає все більш очевидним, що доля не тільки окремої

64