Page 140 - 4786

співробітниками рівного рангу. Вони необхідні для того, щоб прискорити і
полегшити обмін інформацією в організації, координувати і інтегрувати різні функції
в організації. Горизонтальні комунікації можуть бути як формальними, так і
неформальними.
Діагональні комунікації – це комунікації, які перехрещують функції і рівні
управління організації, проходять крізь них. Вони важливі в ситуаціях, коли члени
організації не можуть здійснювати ефективний обмін інформацією по іншим
каналам.
Вертикальні, горизонтальні та діагональні комунікації можуть мати різну
конфігурацію. Способи поєднання окремих елементів, з яких вони складаються,
конфігурацію цих елементів прийнято називати комунікаційними мережами. В теорії
управління виділені п`ять базових (первинних) типів комунікаційних мереж:
1) ланцюгова мережа;
2) Y- мережа;
3) розкладена мережа;
4) кільцева мережа;
5) мережа повного взаємозв´язку (багатоканальна).
Вибір типу комунікаційної мережі залежить від цілей, які ставить перед собою
менеджер. На Рисунок8.2. охарактеризовані особливості відповідних типів
комунікаційних мереж залежно від необхідної швидкості передавання повідомлення,
необхідної точності повідомлення, ймовірності наявності лідера, морального стану
підлеглих.
Мережа неформальних комунікацій отримала назву “виноградної лози”. По
такій мережі розповсюджується неточна, неповна, не завжди перевірена інформація,
яку прийнято називати “чутками”. Чутки є невід’ємним елементом системи
комунікацій будь-якої організації. Інформація по мережі неформальних комунікацій
розповсюджується набагато швидше, ніж по каналам формального зв’язку.
Неформальні комунікаційні мережі мають практичний інтерес для менеджера,
оскільки через них розповсюджується інформація, яку підлеглі вважають:
а) важливою;
б) такою, що викликає стурбованість.
Знаючи зміст чуток, менеджер може вчасно виправити ситуацію, як через
канали формальних комунікацій, так і звикористанням неформальних
комунікаційних мереж.

140