Page 137 - 4786
P. 137

3. Передавання повідомлення по каналу являє собою фізичну доставку повідомлення
            від відправника до одержувача. На цьому етапі суттєвим є вплив перешкод ("шумів").
            Перешкоди – це все те, що спотворює (викривлює) сутність або зміст повідомлення.
            Вони  практично  завжди  супроводжують  комунікації.  Діяльність  менеджера  по
            управлінню комунікаціями багато у чому пов’язана із з’ясуванням причин шумів і
            послабленням їх впливу на комунікацію.
            4. Декодування означає перекладання отриманого повідомлення у форму, зрозумілу
            для отримувача. Коли символи, обрані відправником, мають одне і те саме значення
            для  отримувача  повідомлення,  останній  зрозуміє  (усвідомить),  що  мав  на  увазі
            відправник. Проте на практиці така ситуація складається далеко не завжди. Частіше
            одержувач  тлумачить  сутність  та  зміст  повідомлення  інакше  ніж  його  розумів
            відправник. До того ж слід враховувати вплив на процес передавання повідомлення
            різних перешкод (шумів). Все це зрешто вимагає здійснення п’ятого етапу процесу
            комунікації.
            5.  Заключний  етап  комунікації  –  це  зворотній  зв’язок.  Його  можна  розглядати  як
            процес, в якому відправник і одержувач міняються місцями. В процесі зворотнього
            зв’язку  отримувач  повідомлює  відправнику  про  те,  як  він  зрозумів  зміст
            повідомлення. При цьому одержувач:
                    — кодує інформацію про те, як він сприйняв і зрозумів повідомлення;
                    — обирає відповідний канал комунікації;
                    — передає це повідомлення відправнику.
            Відпрвник, в свою чергу:
                    — декодує це повідомлення;
                    — порівнює інформацію відправника з оригінальною концепцією комунікації і
                       визначає ступінь їх взаєморозуміння.
            Безумовно,  наявність  зворотнього  зв’язку  збільшує  тривалість  комунікації,
            ускладнює  процес,  але  підвищує  його  ефективність,  забезпечує  впевненість  у
            правильності інтерпретації концепції комунікації.



                                     2. Міжособові і організаційні комунікації

                   Люди постійно обмінюються інформацією незалежно від того, чи знаходяться
            вони в організації, чи ні. Тому в загальному випадку процес комунікації стосується
            взаємодії поміж людьми взагалі. Для характеристики процесов комунікації між двома
            або більше особами застосовують термін “міжособові комунікації”.
                   Усередені  організації  її  співробітники  грають  певні  ролі,  діють  в  умовах
            ієрархії  влади.  Все  це  зрештою  вносить  суттєві  зміни  в  характер  комунікації,
            ускладнює  їх.  Тому  для  позначення  процесів  комунікації  в  межах  організації
            використовують поняття “організаційні комунікації”.
                   Виділяють такі основні методи міжособових комунікацій:
            1) усна комунікація;
            2) письмова комунікація;
            3) невербальна комунікація.
                   Усна комунікація – найпоширений метод обміну інформацією між людьми. До
            популярних форм усної комунікації відносяться:
                    — промови;
                    — групові дискусії;
                    — розмови по телефону;
                                                              137
   132   133   134   135   136   137   138   139   140   141   142