Page 139 - 4786

Таблиця 8.1. Класифікація невербальних засобів комунікації
Основні системи невербальних Елементи системи
засобів комунікації
1. Рухи частин тіла (“мова Жести, міміка, вираз обличчя, посмішки,
тіла”) доторкання, пози
2. Мова Інтонації голосу, його діапазон,
прискорення або сповільнення мовлення
3. Простір Просторові форми організації
спілкування: наближеність до
співробітника, розстановка меблів,
розміри і місцезнаходження офісу фірми
тощо
4. Час Завчасний прихід, точний початок
комунікації, запізнення

5. Рух очей Погляди, частота поглядів, їх тривалість,
зміна статики та динаміки, уникнення

погляду

В залежності від статусу комунікації (санкціоновані, чи несанкціоновані вищим
керівництвом) розрізняють формальні та неформальні комунікації.
Формальні комунікації є наслідком ієрархії влади в організації, відповідають
прямому ланцюгу команд і є частиною комунікацій, необхідних для виконання певної
роботи в організації.
Неформальні комунікації виникають спонтанно, несанкціоновано
менеджментом. Вони підтримують формальні комунікації, заповнюють розриви, що
існують у формальних комунікаціях і переслідують такі цілі:
— надають можливість робітникам організації задовольнити потреби в

соціальній взаємодії;
— здатні попрощити результати діяльності організації, створюючи
альтернативні, часто більш швидкі та ефективні проти формальних, канали

обміну інформацією.
За характером спрямованості розрізняють такі типи організаційних комунікацій:
— міжрівневі комунікації;
— горизонтальні або бокові комунікації;
— діагональні комунікації.
В рамках міжрівневих комунікацій виділяють: нисхідні і висхідні.
Нисхідні комунікації – це передавання інформації з вищіх рівнів управління на
нижчі. Вони використовуються для спрямування, координації і оцінки діяльності
підлеглих. За допомогою нисхідних комунікацій підлеглим передається інформація

про поточні завдання, прореколмендовані процедури,прийняття рішень тощо.
Висхідні комунікації – це передавання інформації з нижчих рівнів управління на
вищі. За допомогою таких комунікацій керівники отримують інформацію про стан
справ на нижчих рівнях управління, а саме: про поточні проблеми робітників; про хід
виконання поставлених задач; про те, що може сприяти вдосконаленню діяльності
організації тощо. Обмін інформацією по висхідній здійснюється у формі звітів,
пропозицій, пояснювальних записок тощо. Висхідні комунікації мають тенденцію до
більшого викревлення інформації проти нисхідних .
Горизонтальні комунікації мають місце між членами однієї групи або

139