Page 100 - 4786

ТЕМА 6. Лідерування.

План лекції
1. Поняття і сутність лідерування.
2. Поведінкові теорії лідерування.
3. Ситуаційні теорії лідерування.

1. Поняття і сутність лідерування

В кожній організації здійснюється горизонтальний та вертикальний поділ
праці, в процесі якого менеджери отримують повноваження, тобто право впливати на
поведінку підлеглих для забезпечення цілей діяльності організації. Наявність права
впливати на діяльність підлеглих є необхідною передумовою керування, але ще не
гарантує ефективності такого впливу. Існують різні способи реалізації такого права:
від жорсткого автократичного до найменшого (ліберального) втручання в діяльність

підлеглих.
Кожний з цих способів має право на існування і широко використовується на
практиці. Вибрати у кожному конкретному випадку кращий з них, при чому так, аби
забезпечити здатність чинити вплив на окремі особи та групи в процесі спрямування
їх діяльності на найефективніше досягнення цілей організації є одним із

найважливіших завдань менеджера.
За словами Дж.Пітера Лоуренса: "Багатьох називають керівниками тільки тому,
що вони очолюють команди або знаходяться на верхівці адміністративної піраміди.

Але перебуванням нагорі визначає лише видимість керування, а не його сутність".
Справжніх керівників відрізняє наявність специфічної властивості – здатність
підібрати для кожної конкретної ситуації щонайкращий механізм впливу на

підлеглих, здатність до ефективного лідерування.
Для розуміння сутності лідерування важливо спочатку розібрати такі категорії:
1) повноваження;
2) вплив;
3) влада.
Повноваження являють собою формально санкціоноване право впливати на
поведінку підлеглих.
Вплив - це така поведінка однієї особи, яка вносить зміни в поведінку іншої. З
точки зору управління важливим є не вплив взагалі, а такий вплив, який забезпечує
досягнення цілей організації.
Можливість впливати на поведінку інших людей і називається владою.
Чим відрізняються категорії “повноваження” і “влада”? Влада лише частково
визначається повноваженнями. Як можна побачити із схеми елементарної одиниці
влади (див. Рисунок6.1.), вона визначається не стільки рівнем формальних
повноважень керівника, скільки ступенем залежності підлеглого.

100