Page 34 - 4756

 з погляду суспільного виробництва
(народногосподарський (національний); галузевий;
внутрішньофірмовий);
 залежно від умов конкуренції: необмеженої
конкуренції (повної), обмеженої конкуренції (повної);
 за кількісним співвідношенням суб'єктів ринку праці
 залежно від співвідношення попиту та пропозиції
робочої сили (трудонадлишкові; трудодефіцитні);
 за характером функціонування (внутрішньофірмові;
циркулюючі; потенційні).
Сегментація ринку праці – це поділ працівників і
робочих місць на сталі й замкнуті сектори, зони, що
окреслюють мобільність робочої сили.
Розрізняють три ознаки сегментації ринку працію.
Перша – за місцем здійснення ринкових відносин з приводу
купівлі-продажу робочої сили. За цією ознакою вирізняють
зовнішній ринок та внутрiшнiй ринок. Друга – за стабільністю
зайнятості й розміром заробітної плати. За цією ознакою
ринок праці поділяють на два сегменти – первинний і
вторинний. Третя ознака сегментації обумовлена
функціонуванням робочої сили та її обліком. Тут
виокремлюють відкритий (легальний ) та прихований ринок
праці.
3.4 Механізми регулювання ринку праці
Державне регулювання ринку праці – система правових
та організаційно-економічних заходів держави щодо
забезпечення ефективної зайнятості, нормальних умов праці
та раціонального використання робочої сили.
Об'єкти державного регулювання ринку праці:
- зайнятість (регулювання пропозиції робочої сили та
робочих місць);
- соціальні відносини між роботодавцями і
працюючими;

34