Page 28 - 4751

чити їх надактуальний характер. Досить сказати, що в 1997 році в
структурі ООН був створений спеціальний орган – Управління з
наркотиків і злочинності, в компетенцію якого входить контроль
поточної ситуації та формування громадської думки з даної
проблеми. У свою чергу, на ХХ конгресі ООН (квітень 2000 р.),
присвяченому проблемам злочинності, зазначалося, що торгівля
людьми – це найбільш швидкорозвиваючий у світі бізнес.
Щодо проблеми торгівлі «живим» товаром і людськими
органами, то світова спільнота, як і окремі держави тільки підхо-
дять до її повноцінного вивчення. Продаж дітей і жінок, з одного
боку, і торгівля «найпопулярнішим серед організованої злочи-
нності товаром» – органами людини, з іншого, послідовно увій-
шли в наше життя через різкий обвал якості життя, у 90-ті роки.
Заходи ж держав, які карають цей «бізнес» поки що неефективні.
Переходячи до розгляду проблеми діалогу культур і цивілі-
зацій, слід відзначити її універсальний характер, і, разом з тим,
дуже малу продуктивність в її вирішенні. Справа в тому, що дві
західноцентристські концепції сучасної історії - «кінця історії» Ф.
Фукуями та «зіткнення цивілізацій» С. Гантінгтона, в яких дана
спрощена модель сучасного світу за типом «Захід і решта світу»,
спростовуються самим ходом подій останніх двох десятиліть.
Моноідеологізм, запропонований Заходом власне і привів до
мілітаризації світу, нерівності країн і континентів, сплеску теро-
ристичної активності, наркобізнесу та торгівлі людьми. Звідси
виникає ідея діалогу, як інструменту для побудови нової паради-
гми глобальних відносин.
В основу нової діалогової парадигми, як вважають фахівці,
повинні бути покладені принципи рівноправності, переосмис-
лення образу «ворога», децентралізації влади, зацікавленості в

27